« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 811—817

УДК 801.8:398.81(=161.2)]-057.

4(477)”19/20″ Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.811

ПОВСТАНСЬКА ПІСНЯ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ СТУДІЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124

доктор філологічних наук, професор,

кафедра української фольклористики,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати науковий доробок із зазначеної тематики відомого українського фольклориста, історика, активного громадського діяча, краєзнавця та етнографа Григорія Дем’яна. Об’єктом дослідження стали його наукові статті та монографії, предметом — концептуальні положення наукових розвідок. Хронологічні межі дослідження — середина ХХ — початок ХХІ століття, час життя і творчої діяльності ученого.

Одним із перших в Україні Г. Дем’ян відкрито порушив наукові проблеми з історії національно-визвольних змагань ХХ століття, студіюючи їх комплексно з усною історією народу. Відповідні матеріали учений активно публікував у різних періодичних виданнях. Фольклористичні студії народних пісень проводив системно і комплексно, починаючи від записування текстів і мелодій, публікацій зібраних пісень та завершуючи науково-теоретичним осмисленням.

Як фаховий дослідник Г. Дем’ян детально вивчив та проаналізував те, що було зроблено до нього в цій ділянці. Сам фольклорист чітко дотримувався вироблених наукових принципів щодо записування та публікацій народнопоетичних текстів, розробив критерії розмежування термінології на означення повстанських пісень, обґрунтував вживання інших варіантів найменувань, започаткував жанрову класифікацію, виділив головні тематичні цикли та мотиви.

У статті зроблено висновок, що повстанські пісні — важлива сфера фольклористичних студій Г. Дем’яна, в якій він залишився найавторитетнішим дослідником. Наукові розвідки вченого заклали міцний ґрунт для подальших сучасних і майбутніх досліджень.

Ключові слова: народні пісні, фольклор, дослідник, публікації, жанрова класифікація, термінологія.

Надійшла 2.06.2019

Список використаних джерел

  1. Мишанич С. Талановиті носії і творці фольклору. Мишанич С. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т. 2. С. 187—231.
  2. Костик В. Дві повстанські веснянки з Веренчанки. Буковинський журнал. 2003. № 1. С. 173—177.
  3. Луньо Є. Фундаментальне дослідження повстанських пісень. Рецензія на кн.: Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років: історико-фольклористичне дослідження. Львів, 2003. 582 с. Визвольний шлях. 2003. Кн. 6. С. 120—122.
  4. Сокіл Г. Дослідник духовного скарбу нації (до 85-річчя від дня народження Григорія Дем’яна. Міфологія і фольклор. Львів, 2014. № 3—4. С. 79—86.
  5. Дзьобан О. Матеріали до історії ОУН—УПА у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Визвольний шлях. 1999. Кн. 6. С. 717—734.
  6. Стецько С. «Гарантією безпеки нації є її власна сила»: Доповідь Голови Конгресу Українських націоналістів. Визвольний шлях. 1995. Кн. 10. С. 1155—1161.
  7. Дем’ян Г. Видання українських повстанських пісень. Записки НТШ. Львів, 1995. Т. 230: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 578—587.
  8. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років (історико-фольклористичне дослідження). Львів, 2003. 584 с.
  9. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упорядкування Григорія Дем’яна. Львів, 2006. 568 с.
  10. Дем’ян Г. Двадцять п’ять повстанських пісень. Україна в минулому. Київ; Львів, 1992. Вип. 3. С. 10—42.
  11. Дем’ян Г. Рецензія на кн.: Пісні УПА. Зібрав і зредагував Зеновій Лавришин. Передм. англ. мовою. Літопис УПА. 1996; Львів: Спільне українсько-канадське підприємство «Літопис УПА», 1997. Т. 25. 554 с. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії і фольклористики. Львів, 2001. Т.242. С.634—643.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »