Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 818—822

УДК811.161.2’373.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.818

ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ЗБИРАЧ І ДОСЛІДНИК МІКРОТОПОНІМІВ

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про збір західноукраїнських мікро­то­понімів у діяльності відомого українського історика Григорія Дем’яна. Крім історії, етнографії, фольклористики, він почасти торкався літератури та мовознавства. Лінгвістичні вподобання історика насамперед відобразилися у системному зборі мікротопонімів. Мета роботи — проаналізувати мікротопонімні матеріали Г. Дем’яна. Об’єкт дослідження— мікролокальні назви, які зібрав та упорядкував Г. Дем’ян. Актуальність теми — висвітлити багатогранну діяльність Г. Дем’яна, зокрема його лінгвістичну спадщину. Стаття спрямована на те, щоб належним чином розкрити практичні результати мовознавчої діяльності дослідника, а це дасть змогу об’єктивно оцінити внесок Г. Дем’яна в розвиток сучасної ономастики.

Мікротопонімні матеріали, які зберігаються, переважно, в рукописах, учений фіксував із 70-х років ХХ ст. Збирач провів серйозне обстеження з виявлення мікротопонімів у Сколівському, Дрогобицькому, Стрийському районах Львівської області; Богородчанському, Рожнятівському районах Івано-Франківської області; Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області; Сокирянському районі Чернівецької області. Однак, це не повний перелік районів, мікротопонімію яких фіксував Г. Дем’ян. У роботі проаналізовано мікротопоніми з десяти бойківських населених пунктів.

Г. Дем’ян представив науковій громадськості тисячі назв мікрооб’єктів, що потребують подальшого правильного лінгвістичного прочитання, систематизування й аналізу.

Ключові слова: мікротопонім, збирацька діяльність, питальник, ономастика.

Надійшла 9.07.2019

Список використаних джерел

  1. Цілуйко К.К. Програма збирання матеріалів для вивчення топоніміки України. Київ, 1962.
  2. Бойківщина. Календарна та родинна обрядовість. Топонімія. Зібрав Г. Дем’ян. 1981. Т. 6. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 14-5. Од. зб. 466 д. Арк. 143—322.
  3. Дем’ян Г. Грабовець (Історико-народознавче дослідження). Львів, 2007. 384 с.
  4. Цілуйко К.К. Про роботу діалектолога з топоніміки. Діалектологічний бюлетень. Київ, 1951. Вип. ІІІ. С. 69—81.
  5. Чучка П.П. Прізвища закарпатських українців. Іс­торико-етимологічний словник. Львів, 2005. 704 с.
  6. Словник української мови. Київ, 1980. Т. ХІ.
  7. Волосянка у фольклорі та говірці. Зібр. та впоряд. В. Сокіл. Львів, 2016. 112 с.
  8. Трійняк І.І. Словник українських імен. Київ, 2005. 509 с.
  9. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Київ, 1984. Ч. 1.
  10. Матіїв М.Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ; Сімферополь, 2013. 602 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »