Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 823—832

УДК 398.34(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.823

ПРАЦЕЦЕНТРИЧНІ ЦІННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРНІЙ ТРАДИЦІЇ

МУШКЕТИК Леся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5958-0044

д-р філол. наук, чл.-кор. НАН України,

провідний науковий співробітник,

Інститут мистецтвознавства, фольклористики

та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,

вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, 02002, м. Київ, Україна.

Контакти: e-mail: mushketik@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про аксіологічні аспекти праці, що в традиційному українському суспільстві виступала як регулююча спільноту мораль, була критерієм поведінкових правил, родинної та суспільної значимості. Аналіз цих питань опертий на фольклорних взірцях, різножанрових уснословесних текстах, що в художньо-поетичній формі відбивають працецентричний ряд цінностей селянства, що виявляється у взаєминах в гуртових роботах, ставленні до землеробства і домашніх тварин, сакралізації землі та хліба, майна як акумульованої старанності тощо. Водночас засуджується лінь, неробство, а також примус до тяжкої підневільної праці.

Метою дослідження є аналіз працецентричних цінностей українського селянства, що набувають особливої художньо-естетичної форми в українському фольклорі, відтак репрезентуючи ставлення до праці у різних жанрах уснопоетичної творчості — прозових і пісенних — як етичної категорії, що визначала поведінку людини у родині і в громаді, суспільстві, її основні поведінкові і статеві ролі, а також пов’язану з нею символіку землі і хліба.

Аналізується джерельна база опрацювання обраної теми. Хронологічні межі дослідження — друга половина ХІХ—ХХ століття.

Виводиться новизна дослідження, яка полягає у висновках, що працецентричні цінності в українській традиційні культурі мають морально-етичне наповнення і є мірилом моральності людини, її суспільного престижу, місця в громаді, служать засобом виховання нового покоління. Їх рецепція віднаходиться в різних жанрах фольклору, як прозових, так і пісенних.

Ключові слова: народна культура, мораль праці, фольклор, поведінкові ролі, старанність, земля, хліб, ледарство.

Надійшла 16.05.2019

Список використаних джерел

  1. ПрисяжнюкЮ.Л. Українське селянство ХІХ—ХХ ст.: еволюція, ментальність, традиціоналізм: навчальний посібник. Черкаси: Відлуння-Плюс, 2002. 119с.
  2. Гайдай М.М. Народна етика у фольклорі східних та західних слов’ян. Київ: Наукова думка, 1972. 200 с.
  3. Костомаров Н. Семейный быт в произведениях южнорусского народнаго песенного творчества. Литературное наследіе. Автобіографія Н И. Костомарова: Стихотворенія, сцены, историческіе отрывки, малорусская народная поезія, последняя работа. Санкт-Петербург, 1890. С. 287—477.
  4. Антонович В. Три національні типи народні. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. Упоряд. О. Тодійчук, В. Ульяновський. Київ: Либідь, 1995. С. 91—101.
  5. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Київ: Довіра, 1992. 415 с.
  6. Житецкий П. Малорусские вирши нравоучительного содержания. Киевская старина. 1892. № 3. С. 388—408; № 4. С. 37—58; № 5. С. 157—175.
  7. Петров В. Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок. Етнографічний вісник. Кн.6. Київ, 1928. С.55—66.
  8. СуковатаВ. Сатиричні образи жінок у казковому фольклорі: гендерний аспект. Народознавчі зошити. 2004. №5—6. С. 763—768.
  9. Ящуржинскій Xр. Культ хлеба в малорусских колядках. Киевская старина. 1893. №12. С.408—416.
  10. Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях. Харків, 1885. 140 с.
  11. Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи (1764—1880). Київ: Криниця, 1918. 157 с.
  12. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних. Вибрані статті про народну творчість. Київ: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 107—142.
  13. Пазяк М.М. Українські прислів’я та приказки: Проблеми пареміології та пареміографії. Київ: Наукова думка, 1984. 204с.
  14. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна проза (легенда, казка): еволюція епічних традицій. Київ: КНУ, 1997. 382 с.
  15. Мушкетик Л.Г. Людина в народній казці Українських Карпат: на матеріалі української та угорської оповідальної традиції. Київ: ДСГ, 2010. 320 с.
  16. Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Український письменник, 2014. 360 с.
  17. Хланта И.В. Украинская социально-бытовая сказка: автореф. дис… канд. филол. наук. Київ, 1976. 23 с.
  18. Бріцина О.Ю. Українська народна соціально-побу­това казка (специфіка та побутування). Київ: Наукова думка, 1989. 152 с.
  19. Дитячий фольклор. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Г.ВДовженок; відп. ред. О.І. Дей. Київ: Дніпро, 1986. 304 с.
  20. Разумцева Г.І. Морально-етичні погляди українського народу за фольклорними джерелами: аксіологічний аспект: автореф. дис… канд. філософ. наук. Київ, 2004. 18 с.
  21. Скрипник Н.І. Вербалізація концептів народної моралі в українському фольклорі: автореф. дис… канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2014. 24 с.
  22. Бордюгова Т.Г. Моральна цінність праці: автореф. дис… канд. філос. наук. Харків, 2008. 21 с.
  23. Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: навч. посібник. Суми: Університетська книга, 2005. 176 с.
  24. Болтарович З. Традиції сімейного виховання. Народна творчість та етнографія. 1993. № 2. С. 16—24.
  25. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: у 5-ти т. Т. 3. Київ: Радянська школа, 1976. 279 с.
  26. Коменський Я.А. Вибрані педагогічні твори. Київ: Радянська школа, 1940. Т. І. Велика дидактика.
  27. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. Київ: Либідь, 1993. 256 с.
  28. Горболіс Л.М. Парадигма народнорелігійної моралі в працях українських письменників кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Суми: Козацький вал, 2004. 200с.
  29. Українська душа. За ред. В. Храмової. Київ: Фенікс, 1992. 128 с.
  30. Франко І. Влада землі в сучасному романі. І. Франко. Зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 1980. Т. 28. С. 176—195.
  31. Мирний П. Хіба ревуть воли як ясла повні. Вибрані твори. Київ: Держвидав художньої літератури, 1946. Т. 1.
  32. Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким. Москва: Университетская типография, 1878. Т.І—III.
  33. Казки про бідних і багатих: Українські народні со­ціально-побутові казки. Упоряд., підг. текстів, вст. ст., прим. та словн. І. Хланти. Ужгород: Патент, 1994. 328 с.
  34. Кирчів Р. Передмова. Колядки і щедрівки. Київ: Музична Україна, 1991. С.5—51.
  35. Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вст. ст., прим. О. Чебанюк. Київ, 1987. 392 с.
  36. Три золоті слова: Закарпатські казки Василя Короловича. Запис текстів та впоряд. П.В. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1968. 240 с.
  37. Срібні воли: Казки гір і Підгір’я в записах Степана Пушика. Київ: Веселка, 1995. 398 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »