Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 1–248

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01

1-2020

Народне мистецтво у міждисциплінарних дискурсах: теорія, методика, термінологія

ГЕРУС Людмила
ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

3—14

СЕЛІВАЧОВ Михайло
АНТРОПОМОРФНІ ЗНАКИ / ОБРАЗИНАРОДНОЇ ОРНАМЕНТИКИ: ЯЗИЧНИЦЬКІ РЕЛІКТИ, ФОЛЬКЛОРНІ СИМВОЛИ, МІФОЛОГЕМИ ФЕЙКЛОРУ

15—20

КОЗІНЧУК Віталій
ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КАНОНІЧНОЇ ІКОНОГРАФІЇ НА МЕЖІ ХVII—XVIII СТОЛІТЬ

21—26

ТРІСКА Оксана
«ЗВЕНИГОРОДЩИНА. ШЕВЧЕНКОВА БАТЬКІВЩИНА З ПОГЛЯДУ ЕТНОГРАФІЧНОГО ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОГО» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЇ ХАТНЬОЇ ІКОНИ

27—35

МОЛИНЬ Валентина
КАТЕРИНА РОМАНІВНА СУСАК — ПЕДАГОГ, КЕРІВНИК, ДОСЛІДНИК І МАЙСТРИНЯ ВИШИВКИ, ГРОМАДСЬКА ДІЯЧКА

36—48

ЯМБОРКО Ольга
УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ КИЛИМАРСТВОЯК БРЕНД В РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ

49—59

Місце та роль народного мистецтва у культурному просторі ХХІ століття: осередки, майстри, художні ідеї

НИКОРАК Олена, КУЦИР Тетяна, КУМПІКАЙТЄ Егле, МІЛАШЕНЄ Дайва, РУКУЙЖЕНЄ Жанета, НЕНАРТАВІЧЮТЄ Еріка
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ТА ЛИТОВСЬКІ ПОКРИВАЛА: ПАРАЛЕЛІ ЕТНОМИСТЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ ДЕКОРУ

60—92

ІВАШКІВ Галина
САКРАЛЬНА КЕРАМІКА З ФАБРИКИ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО У ЛЬВОВІ (ДО 100-ЛІТТЯ ВІД ЧАСУ СМЕРТІ)

93—108

ҐАЙДАМАВІЧЮТЄ Она
СИМВОЛІКА ПТАХІВ У ЛИТОВСЬКОМУ (БАЛТІЙСЬКОМУ) ФОЛЬКЛОРІ ТА НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

109—116

ЧІХ-КНИШ Богдана
РІЧКІВСЬКІ МАЙСТРИ ІНКРУСТАЦІЇ ДЕРЕВ’ЯНИХ ВИРОБІВ. ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ І ФОРМАЛІЗМ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

117—125

БОЛЮК Олег
ХУДОЖНІ ВИРОБИ З ДЕРЕВА БОЙКІВ: АРХАЇЧНА МОНУМЕНТАЛЬНІСТЬ І «ЖИВОПИСНА» ГЕОМЕТРІЯ

126—137

Народне і академічне мистецтво: взаємозв’язки та взаємовпливи

МОТИЛЬ Романа
МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ КЕРАМІКИ У м. ЛЄЛЮНАЙ (ЛИТВА): ТРАДИЦІЇ, МИСТЕЦЬКІ ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

138—146

СТУДЕНЕЦЬ Наталя
ХАТНІЙ СТІНОПИС ПОДІЛЛЯ В СУЧАСНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ

147—154

БЕРЕЗУЦЬКА Марина
ТВОРИ A CAPELLA В РЕПЕРТУАРІ БАНДУРИСТІВ ЯК СУЧАСНЕ ВТІЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ (на прикладі ансамблю бандуристів «Чарівниці»)

155—164

ЩЕРБАНЬ Анатолій, КОТЛЯР Євген
АРХІТЕКТУРНІ ЗАМАЛЬОВКИ МИХАЙЛА ДЯЧЕНКА

165—176

ГАВРИЛЮК Алла
РОЛЬ РОДИННОЇ ТРАДИЦІЇ У СТАНОВЛЕННІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ П’ЯТИ ПОКОЛІНЬ СЕЛІВАЧОВИХ)

177—189

Народне мистецтво у практиках навчально-виховних закладів

ФРУНЗЕ Олена, БАБІНА Юліана
ГОНЧАРСТВО ЯК ЕТНІЧНИЙ ФЕНОМЕН ТРАНСПОГРАНИЧНОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЯК ХУДОЖНЯ ДИСЦИПЛІНА У ПРАКТИКАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

190—199

Збереження та популяризація музейних і приватних збірок народного мистецтва

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга
ФЕСТИВАЛЬ «ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА» ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МИСТЕЦЬКОЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ

200—206

Статті

КУПЧИНСЬКА Лариса
ТВОРЧІСТЬ ТЕОДОРА ЯХИМОВИЧА (НА БАЗІ АРХІВУ ЯРОСЛАВИ МУЗИКИ)

207—219

МОСКАЛЬ Марта
ТЕМА БОРОТЬБИ СВЯТИХ ВОЇНІВ ЗІ ЗЛОМ В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЛІГІЙНОМУ МИСТЕЦТВІ ХІІ—ХVІІІ ст.

220—228

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТОВИХ СПОРУД ГАЛИЧИНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

229—232

ШПАКОВИЧ Оксана
СЦЕНОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. КИПРІЯНА В 60-х РОКАХ ХХ ст.

233—244

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »