Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 126—137

УДК [745.51.021.32.071.1:39](477.86/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.126

ХУДОЖНІ ВИРОБИ З ДЕРЕВА БОЙКІВ: АРХАЇЧНА МОНУМЕНТАЛЬНІСТЬ І «ЖИВОПИСНА» ГЕОМЕТРІЯ

БОЛЮК Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8292-202X

кандидат мистецтвознавства,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Художні вироби з дерева бойків є важливим маркером етнічної ідентичності цієї групи українців, та націокультурних ознак загалом, тому їхнє вивчення завжди буде актуальним. Метою статті стала популяризація естетичних вподобань бойківських майстрів, що відобразилося у їхніх виразних творах художньої деревообробки. Для досягнення поставленої мети вивчався предмет дослідження — еволюція, типологія, функції та інші критерії цього локального художнього явища. На художній смак народного майстра найоптимальніше вказує його твір, який містить певні пластичні і/або орнаментальні ознаки, на які сфокусована увага як на об’єкт дослідження.

Для виконання поставленого завдання і досягнення означеної мети використано метод формально-аналітичного порівняння дерев’яних художніх творів бойків, а також системний підхід і мистецтвознавчий аналіз явища.

Наукову цінність праці становить доповнення знань про культурну спадщину цієї етнографічної групи українців у соціальному, антропологічному, культурологічному, мистецтвознавчому вимірах.

Ключові слова: мотиви різьби, дерев’яні вироби, бойки, Бойківщина.

Надійшла 11.01.2020

Список використаних джерел

  1. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження (ред. Ю. Гошко). Київ: Наукова думка, 1983. 304 c.
  2. Болюк О. Дерев’яні вироби з площинною різьбою по тонованій поверхні в українській церкві: топографія в інтер’єрі та мотиви орнаменту. Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів: Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. Львів: Логос, 2015. С. 424—432.
  3. Болюк О. Контурная полихромная резьба как локаль­ный маркер этнической идентичности западных украинцев. Conferințг științi ficгinter naționalг «Patrimoniul cultural deieri — implicații оn dezvoltarea societгți i durabiledemвine» (ediția I), proiect 19.00059.06.20F/MS, Direcția strategicг «Patrimoniul naționalș i dezvoltarea societгții». Chișinгu, 2019. С. 91.
  4. Болюк О. Малі архітектурні форми. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 517—542.
  5. Болюк О. Методика вивчення художнього дерева у ході роботи комплексних експедицій 1995—2017 рр. на території Західної України. Шості Платонівські читання пам’яті академіка Платона Білецького (1922—1998), присвячені 20-річчю від дня смерті П.О. Білецького. Київ: Міністерство культури України; Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2019. С. 63.
  6. Болюк О. Профілі та різьба. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 543—592.
  7. Будзан А. Різьба по дереву в Західних областях України (ХІХ—ХХ). Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 182 с.
  8. Грабарь И. История русскаго искусства: в 6 т. Т. 2: Архитектура. До-Петровская эпоха. (Москва и Украина). Москва: Изд-во И. Кнебеля, [1911]. 478 с.
  9. Дем’ян Г. Таланти Бойківщини. Львів: Каменяр, 1991. 325 c.
  10. Кисіль І. Іван Огієнко про дохристиянські вірування та їх вплив на формування етнопсихології українця. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 209—212.
  11. Летопись по Лаврентьевскому списку. Санкт-Пе­тер­бург: Издание Археографической комиссии, 1872. XIV, 512, 65 с.
  12. Захарчук-Чугай Р. Родина Шкрібляків: Альбом. Київ: Мистецтво, 1979. 99 с.
  13. Рожко М. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наукова думка, 1996. 240 с.
  14. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  15. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура Українців Карпат: Культурно-традиційний аспект. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2007. 640 с.
  16. Дерев’яні церкви України — світова спадщина ЮНЕСКО. URL: https://ua.igotoworld.com/ua/article/682_de­revyannye-cerkvi-ukrainy-yunesko.htm (Дата звернення: 12.10.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »