Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 126—137

УДК [745.51.021.32.071.1:39](477.86/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.126

ХУДОЖНІ ВИРОБИ З ДЕРЕВА БОЙКІВ: АРХАЇЧНА МОНУМЕНТАЛЬНІСТЬ І «ЖИВОПИСНА» ГЕОМЕТРІЯ

БОЛЮК Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8292-202X

кандидат мистецтвознавства,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: oleh.bolyuk@gmail.com

Анотація. Художні вироби з дерева бойків є важливим маркером етнічної ідентичності цієї групи українців, та націокультурних ознак загалом, тому їхнє вивчення завжди буде актуальним. Метою статті стала популяризація естетичних вподобань бойківських майстрів, що відобразилося у їхніх виразних творах художньої деревообробки. Для досягнення поставленої мети вивчався предмет дослідження — еволюція, типологія, функції та інші критерії цього локального художнього явища. На художній смак народного майстра найоптимальніше вказує його твір, який містить певні пластичні і/або орнаментальні ознаки, на які сфокусована увага як на об’єкт дослідження.

Для виконання поставленого завдання і досягнення означеної мети використано метод формально-аналітичного порівняння дерев’яних художніх творів бойків, а також системний підхід і мистецтвознавчий аналіз явища.

Наукову цінність праці становить доповнення знань про культурну спадщину цієї етнографічної групи українців у соціальному, антропологічному, культурологічному, мистецтвознавчому вимірах.

Ключові слова: мотиви різьби, дерев’яні вироби, бойки, Бойківщина.

Надійшла 11.01.2020

Список використаних джерел

  1. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження (ред. Ю. Гошко). Київ: Наукова думка, 1983. 304 c.
  2. Болюк О. Дерев’яні вироби з площинною різьбою по тонованій поверхні в українській церкві: топографія в інтер’єрі та мотиви орнаменту. Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів: Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. Львів: Логос, 2015. С. 424—432.
  3. Болюк О. Контурная полихромная резьба как локаль­ный маркер этнической идентичности западных украинцев. Conferințг științi ficгinter naționalг «Patrimoniul cultural deieri — implicații оn dezvoltarea societгți i durabiledemвine» (ediția I), proiect 19.00059.06.20F/MS, Direcția strategicг «Patrimoniul naționalș i dezvoltarea societгții». Chișinгu, 2019. С. 91.
  4. Болюк О. Малі архітектурні форми. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 517—542.
  5. Болюк О. Методика вивчення художнього дерева у ході роботи комплексних експедицій 1995—2017 рр. на території Західної України. Шості Платонівські читання пам’яті академіка Платона Білецького (1922—1998), присвячені 20-річчю від дня смерті П.О. Білецького. Київ: Міністерство культури України; Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2019. С. 63.
  6. Болюк О. Профілі та різьба. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 543—592.
  7. Будзан А. Різьба по дереву в Західних областях України (ХІХ—ХХ). Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 182 с.
  8. Грабарь И. История русскаго искусства: в 6 т. Т. 2: Архитектура. До-Петровская эпоха. (Москва и Украина). Москва: Изд-во И. Кнебеля, [1911]. 478 с.
  9. Дем’ян Г. Таланти Бойківщини. Львів: Каменяр, 1991. 325 c.
  10. Кисіль І. Іван Огієнко про дохристиянські вірування та їх вплив на формування етнопсихології українця. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 209—212.
  11. Летопись по Лаврентьевскому списку. Санкт-Пе­тер­бург: Издание Археографической комиссии, 1872. XIV, 512, 65 с.
  12. Захарчук-Чугай Р. Родина Шкрібляків: Альбом. Київ: Мистецтво, 1979. 99 с.
  13. Рожко М. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наукова думка, 1996. 240 с.
  14. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  15. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура Українців Карпат: Культурно-традиційний аспект. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2007. 640 с.
  16. Дерев’яні церкви України — світова спадщина ЮНЕСКО. URL: https://ua.igotoworld.com/ua/article/682_de­revyannye-cerkvi-ukrainy-yunesko.htm (Дата звернення: 12.10.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »