2024 рік, випуск 2

Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 259-476

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02

Статті

ПАВЛЮК Степан
ТРАДИЦІЇ ОБРОБІТКУ ЃРУНТУ НА ЕТНОГРАФІЧНОМУ ПОКУТТІ

261—273

КОЗИЦЬКИЙ Андрій
З ДОСВІДУ НАУКОВИХ СТУДІЙ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЯВИЩ ГЕНОЦИДУ У ЗАХІДНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

274—282

КІЛАР Анастасія
ВТРАТИ ПОБРАТИМІВ НА ПОЛЯХ БИТВ З РАШИСТСЬКИМИ АГРЕСОРАМИ: ЕМОЦІЇ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН І ДІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ

283—296

НЕСТЕРУК Юрій, НЕСТЕРУК Назарій
СВЯЩЕННИК ЯКІВ ВЕЛИЧКО (1801—1867) ТА ЙОГО ВНЕСОК У НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ

297—315

ТАРАС Ярослав, ШИНКАРЕНКО Дмитро
СВЯЩЕННИЦЬКИЙ РІД ПЕТРУШЕВИЧІВ В ІСТОРІЇ СТРИЙЩИНИ ТА СЕЛА ДУЛІБИ

316—322

ЯРЕМЧУК Валентина
ЯКУБ ГОФФМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ (1930-ті—2020-ті роки)

323—335

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
ДЕРЕВО В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН

336—345

ДМИТРЕНКО Алла
ЗВИЧАЙ ЧАСТУВАННЯ НОВОВИБРАНИМ МЕДОМ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ: ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІСТЬ (за експедиційними матеріалами)

346—358

ЦУРКАН Мар’яна
ЗБИРАННЯ ЯГІД, ДИКОРОСЛИХ ПЛОДІВ ТА СОКУ ДЕРЕВ НА ТЕРЕНАХ ПОКУТТЯ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

359—368

БОНДАР Павло
АКАДЕМІЧНА ОСВІТА ГАРТМАНА ВІТВЕРА: У СВІТЛІ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

369—376

КЛИМЕНКО Марія
ТИПОЛОГІЯ ПЛАСТИЧНИХ ФОРМ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА

377—389

БАБІЙ Надія
ТАКТИЛЬНИЙ ІКОНОПИС — ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ

390—397

ПЕРЕВЕРТНЮК Ігор
КОЛЕКЦІЙНА ТА ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ГАЛИНИ ГАФІЙЧУК У КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПРИМНОЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

398—406

ЮСИПЧУК Юрій
ПОЛУМ’ЯНИЙ ГЕФЕСТ ГУЦУЛЬЩИНИ РОМАН СТРИНАДЮК

407—414

ТИМЧЕНКО Тетяна, МИКОЛАЙЧУК Антоніна
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКСПЕРТИЗІ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ТВОРІВ СТАНКОВОГО ЖИВОПИСУ

415—425

ГАЛАЙЧУК Оксана
ОБРАЗ ЗІНСЬКОГО ЩЕНЯТИ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ: ЕТИМОЛОГІЯ ТА ГЕНЕЗА

426—433

Ювілеї

СОКІЛ Василь
ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

434—441

КОВАЛЬ Галина
ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

442—449

СОКІЛ Ганна
ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ІНІЦІАТОР ВСТАНОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ В СЛАВСЬКУ

450—455

Статті

КОМАРНИЦЬКИЙ Андрій
ФОРМУВАННЯ СОФІЙНОЇ І БОГОРОДИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У КИЇВСЬКІЙ ЦЕНТРАЛІЗОВАНІЙ ДЕРЖАВІ ЗА ПЕРШИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ КНЯЗІВ ХІ СТОЛІТТЯ

456—461

Публікації

Горбаль Марія
Щедрування в селі Селисько нині Пустомитівського району на Львівщині

462—469

Рецензії

Тарас Ярослав
Українські дослідники зарубіжжя

470—473

Тарас Ярослав
Етнологічні аспекти шлюбних ворожінь в календарній обрядовості українців

473—477

Білик Оксана
Милозвучність і гармонія в мовному вимірі

478—480

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »