« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 377—389

УДК 730.036.45.071.1″18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.377

ТИПОЛОГІЯ ПЛАСТИЧНИХ ФОРМ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА

КЛИМЕНКО Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7792-3714
  • Контакти: e-mail: klymenkomary@gmail.com

Анотація. Окреслено етапи становлення Олександра Архипенка (1887—1964)від раннього символізму до різних стадій експериментального формотворення. Мета статті — виявити особливості формування авторського світогляду О. Архипенка крізь систематизацію його відповідної типології пластичних форм. Основним завданням нашого дослідження є розкриття специфіки становлення концепції форми О. Архипенка та їх типології.

Для розкриття мети, завдань, визначених рамками об’єкту і предмету дослідження, застосовано методи наукової реконструкції та інтерпретації, феноменологічного та компаративного підходів, структурно-типологічного аналізу. Метод феноменології застосовано з метою позбавлення стереотипів, які існували навколо постаті скульптора, що сприяло представленню феномену митця з огляду новітнього часу. Завдяки виокремленню основної проблематики дослідження, а саме питання типології пластичних форм О. Архипенка, знайдено інший ракурс представлення широковідомої постаті митця. Метод формально-образного аналізу творів використано для виявлення і розкриття цілісної картини творчості митця з метою простеження типології пластичних форм О. Архипенка.

Висновки. У процесі проведеного дослідження знайдено інший ракурс представлення феномену скульптора Олександра Архипенка. У результаті нашої роботи еволюційно сформована типологія пластичної форми О. Архипенка.

Ключові слова: Творчість Олександра Архипенка, ХХ століття, скульптура, типологія пластичних форм, європейський аванґард, модернізм, кубізм, концепція пластичної форми.

Надійшла 30.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Archipenko: the American Years, 1923—1963: exh. cat. Bernard Danenberg Galleries. Ed. A.B. Dellis. New York, 1970. 36 p.
  • 2. Archipenko A. & fifty art historians. Archipenko: Fifty Creative Years 1908—1958. New York: TEKHNE, 1960. 109 p.
  • 3. Michaelsen K.J. Alexander Archipenko 1887—1964. Ale­xander Archipenko, a centennial tribute: exh. cat. Eds. K.J. Michaelsen & N. Guralnik. Washington; Tel Aviv, 1987. P. 17—93.
  • 4. Wight F.S. Alexander Archipenko: A Memorial Exhibition, 1967—1969: exh. cat. UCLA Art Galleries, 1967. P. 14—30.
  • 5. Синько О. Творчість Олександра Архипенка першої чверті XX століття: дис. канд. мистецтво­знав­ства: 17.00.05. НАН України; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ, 1996. 176 с.
  • 6. Архипенко А. Каталог виставки. Український інститут модерного мистецтва. Уклад. А. Оленська-Петришин, В. Качуровський. Чікаґо, 1973. 15 с.
  • 7. Певний Б. Архипенкове коріння. Сучасність. 1992. № 9. С. 127—140.
  • 8. Alexander Archipenko. Vision and continuity: Exhibition catalog. Exhibition curator J. Leshko. New York: The Ukrainian Museum, 2005. 256 p.: ill.
  • 9. Гільдебрандт Г. Олександер Архипенко: монографія. Берлін: Українське слово, 1923. 28 с.: іл.
  • 10. Петрова О. «Просторові паузи» Олександра Архипенка — феномен таємниці. Збережено в Україні. Олександр Архипенко: зб. матеріалів наук. конф. «О. Архипенко і світова культура ХХ століття». Київ, 14 груд. Київ: Національний художній музей України, 2001. С. 45—47.
  • 11. Попович В. Архипенко у Франції. Нотатки із мистецтва. 1977. № 17. С. 5—18.
  • 12. Олександер Архипенко. Свобода. 1933. Ч. 293. С. 2—3. URL: https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1933/Svoboda-1933-293.pdf (дата звернення 01.07.2021).
  • 13. Лисицкий Э. Выставки в Берлине. Вещь. 1922. № 3. С. 14. URL: https://monoskop.org/images/6/6a/Veshch_Gegenstand_Objet_3_May_1922_lo-res.pdf (дата звернення: 02.12.2019).
  • 14. Archipenko Gray F. My life with Alexander Archipenko. Munich: HIRMER, 2014. 206 р.
  • 15. Архипенко О. МВ. Новий Час. 1934. Ч. 264. С. 8.
  • 16. Федорович-Малицька І. Заповіт майбутнього. Діло. 1935. 13 лист. Ч. 304. С. 4. URL: https://libraria.ua/numbers/192/20784/?PageNumber=8&ArticleId =772170 &Search=молодий%20театр. (дата звернен­ня: 26.06.2021).
  • 17. Голубець О. Магія третього виміру: скульптурна пластика кінця ХІХ — початку ХХ століття: монографія. Львів: Колір ПРО, 2020. 143 с.: іл.
  • 18. Cendrars B., Däubler T., Goll I. Archipenko-album: monograph. Potsdam: G. Kiepenheuer Verlag, 1921. 16 s.: il.
  •  19.      Calhoun D.R. Dynamism, creativeness, and evolutionary progress in the work of Alexander Archipenko: diss… The Ohio State University. Columbus, 2016. 218 p. URL: https://etd.ohiolink.edu/!etd.send_file?accession= osu1 460755467& disposition =inline (дата звернення: 08. 06.2018).
  • 20. Гординський С. Виставка О. Архипенка. Свобода. 1948. 11 трав. № 108. С. 2. URL: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1948/Svoboda-1948-108.pdf (дата звернення 14.03.2020).
  • 21. Архипенко в Метрополитальному музеї в Ню Йорку. Свобода. 1951. 18 груд. Ч. 294. С. 1. URL: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1951/Svoboda-1951-294.pdf#search=”архипенко” (дата звернення: 31.03.2021).
  • 22. Мистецька Хроніка. Архипенко пояснює свою творчість. Свобода. 1952. 2 берез. Ч. 1 (51). С. 4. URL: https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/ 1952/Svoboda-1952-051.pdf (дата звернення 08.05.2021).
  • 23. Archipenko: a modern legacy: exh. cat. Washington, DC: International Arts & Artists, 2015. 8 p.
  • 24. Букоємська І. Навчаючись у Архипенка… Сучас­ність. 1987. Ч. 5 (313). С. 48—53. URL: http://shron2.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1987_N05_313.pdf (дата звернення 16.03.2020).
  • 25. Keiser A. Creative spirit: Alexander Archipenko’s contribution. The Tretyakov Gallery Magazine. 2006. № 2. P. 62—67.
  • 26. Архипенко О. Філософія мистецтва. Українська лі­тературна газета. 1955. Ч. 4. С. 4. URL: https://diasporiana.org.ua/periodika/17956-ukrayinska-literaturna-gazeta-1955-ch-4/ (дата звернення 01.04.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »