« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 377—389

УДК 730.036.45.071.1″18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.377

ТИПОЛОГІЯ ПЛАСТИЧНИХ ФОРМ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА АРХИПЕНКА

КЛИМЕНКО Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7792-3714
  • Контакти: e-mail: klymenkomary@gmail.com

Анотація. Окреслено етапи становлення Олександра Архипенка (1887—1964)від раннього символізму до різних стадій експериментального формотворення. Мета статті — виявити особливості формування авторського світогляду О. Архипенка крізь систематизацію його відповідної типології пластичних форм. Основним завданням нашого дослідження є розкриття специфіки становлення концепції форми О. Архипенка та їх типології.

Для розкриття мети, завдань, визначених рамками об’єкту і предмету дослідження, застосовано методи наукової реконструкції та інтерпретації, феноменологічного та компаративного підходів, структурно-типологічного аналізу. Метод феноменології застосовано з метою позбавлення стереотипів, які існували навколо постаті скульптора, що сприяло представленню феномену митця з огляду новітнього часу. Завдяки виокремленню основної проблематики дослідження, а саме питання типології пластичних форм О. Архипенка, знайдено інший ракурс представлення широковідомої постаті митця. Метод формально-образного аналізу творів використано для виявлення і розкриття цілісної картини творчості митця з метою простеження типології пластичних форм О. Архипенка.

Висновки. У процесі проведеного дослідження знайдено інший ракурс представлення феномену скульптора Олександра Архипенка. У результаті нашої роботи еволюційно сформована типологія пластичної форми О. Архипенка.

Ключові слова: Творчість Олександра Архипенка, ХХ століття, скульптура, типологія пластичних форм, європейський аванґард, модернізм, кубізм, концепція пластичної форми.

Надійшла 30.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Archipenko: the American Years, 1923—1963: exh. cat. Bernard Danenberg Galleries. Ed. A.B. Dellis. New York, 1970. 36 p.
  • 2. Archipenko A. & fifty art historians. Archipenko: Fifty Creative Years 1908—1958. New York: TEKHNE, 1960. 109 p.
  • 3. Michaelsen K.J. Alexander Archipenko 1887—1964. Ale­xander Archipenko, a centennial tribute: exh. cat. Eds. K.J. Michaelsen & N. Guralnik. Washington; Tel Aviv, 1987. P. 17—93.
  • 4. Wight F.S. Alexander Archipenko: A Memorial Exhibition, 1967—1969: exh. cat. UCLA Art Galleries, 1967. P. 14—30.
  • 5. Синько О. Творчість Олександра Архипенка першої чверті XX століття: дис. канд. мистецтво­знав­ства: 17.00.05. НАН України; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ, 1996. 176 с.
  • 6. Архипенко А. Каталог виставки. Український інститут модерного мистецтва. Уклад. А. Оленська-Петришин, В. Качуровський. Чікаґо, 1973. 15 с.
  • 7. Певний Б. Архипенкове коріння. Сучасність. 1992. № 9. С. 127—140.
  • 8. Alexander Archipenko. Vision and continuity: Exhibition catalog. Exhibition curator J. Leshko. New York: The Ukrainian Museum, 2005. 256 p.: ill.
  • 9. Гільдебрандт Г. Олександер Архипенко: монографія. Берлін: Українське слово, 1923. 28 с.: іл.
  • 10. Петрова О. «Просторові паузи» Олександра Архипенка — феномен таємниці. Збережено в Україні. Олександр Архипенко: зб. матеріалів наук. конф. «О. Архипенко і світова культура ХХ століття». Київ, 14 груд. Київ: Національний художній музей України, 2001. С. 45—47.
  • 11. Попович В. Архипенко у Франції. Нотатки із мистецтва. 1977. № 17. С. 5—18.
  • 12. Олександер Архипенко. Свобода. 1933. Ч. 293. С. 2—3. URL: https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1933/Svoboda-1933-293.pdf (дата звернення 01.07.2021).
  • 13. Лисицкий Э. Выставки в Берлине. Вещь. 1922. № 3. С. 14. URL: https://monoskop.org/images/6/6a/Veshch_Gegenstand_Objet_3_May_1922_lo-res.pdf (дата звернення: 02.12.2019).
  • 14. Archipenko Gray F. My life with Alexander Archipenko. Munich: HIRMER, 2014. 206 р.
  • 15. Архипенко О. МВ. Новий Час. 1934. Ч. 264. С. 8.
  • 16. Федорович-Малицька І. Заповіт майбутнього. Діло. 1935. 13 лист. Ч. 304. С. 4. URL: https://libraria.ua/numbers/192/20784/?PageNumber=8&ArticleId =772170 &Search=молодий%20театр. (дата звернен­ня: 26.06.2021).
  • 17. Голубець О. Магія третього виміру: скульптурна пластика кінця ХІХ — початку ХХ століття: монографія. Львів: Колір ПРО, 2020. 143 с.: іл.
  • 18. Cendrars B., Däubler T., Goll I. Archipenko-album: monograph. Potsdam: G. Kiepenheuer Verlag, 1921. 16 s.: il.
  •  19.      Calhoun D.R. Dynamism, creativeness, and evolutionary progress in the work of Alexander Archipenko: diss… The Ohio State University. Columbus, 2016. 218 p. URL: https://etd.ohiolink.edu/!etd.send_file?accession= osu1 460755467& disposition =inline (дата звернення: 08. 06.2018).
  • 20. Гординський С. Виставка О. Архипенка. Свобода. 1948. 11 трав. № 108. С. 2. URL: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1948/Svoboda-1948-108.pdf (дата звернення 14.03.2020).
  • 21. Архипенко в Метрополитальному музеї в Ню Йорку. Свобода. 1951. 18 груд. Ч. 294. С. 1. URL: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1951/Svoboda-1951-294.pdf#search=”архипенко” (дата звернення: 31.03.2021).
  • 22. Мистецька Хроніка. Архипенко пояснює свою творчість. Свобода. 1952. 2 берез. Ч. 1 (51). С. 4. URL: https://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/ 1952/Svoboda-1952-051.pdf (дата звернення 08.05.2021).
  • 23. Archipenko: a modern legacy: exh. cat. Washington, DC: International Arts & Artists, 2015. 8 p.
  • 24. Букоємська І. Навчаючись у Архипенка… Сучас­ність. 1987. Ч. 5 (313). С. 48—53. URL: http://shron2.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1987_N05_313.pdf (дата звернення 16.03.2020).
  • 25. Keiser A. Creative spirit: Alexander Archipenko’s contribution. The Tretyakov Gallery Magazine. 2006. № 2. P. 62—67.
  • 26. Архипенко О. Філософія мистецтва. Українська лі­тературна газета. 1955. Ч. 4. С. 4. URL: https://diasporiana.org.ua/periodika/17956-ukrayinska-literaturna-gazeta-1955-ch-4/ (дата звернення 01.04.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »