« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 390—397

УДК 2-526.62:159.935]069.4/.5-048.67

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.390

ТАКТИЛЬНИЙ ІКОНОПИС — ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@pnu.edu.ua

Анотація. Публікація є частиною програмної роботи Центру дослід­ження стратегій універсального дизайну Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Пред­метом дослідження є тифлографічний іконопис — різновид спеціалізованої дотикової графіки на основі мальо­ваного іконопису, присвячений людям з вадами зору. Проаналізовано когнітивні та естетичні функції тифлограм. Описано взаємозалежність оригінальної ікони «Коронування Богородиці» й тифлографічного твору, виходячи з функціональності й репрезентації. На основі здобутого досвіду, джерельної бази, консультацій фахівців з тифлографії, музейників та прямих користувачів практики визначено рівень адаптації візуального твору до можливостей розуміння незрячою людиною.

Мета публікації полягає у представленні специфіки цього виду графіки в музейній експозиції. Актуальність дослідження визначається важливістю подолання проблем візіоцентричності музейних комплексів та планування їх доступності для людей зі сліпотою.

Застосовано наукові методи мистецтвознавчого й проектного аналізу.

Висновки. Результатом дослідження стало практичне створення колекції п’яти ікон та її репрезентація у виставковому проекті «Побачити скарби разом!». Дослідження доводить широку корисність і соціальну цінність тактильного іконопису й пріоритети його подальшого розвитку у таких напрямках як: доступність музейних та виставкових просторів; загально-пізнавальна сфера; спеціальний туризм; дизайн сувенірної продукції.

Ключові слова: іконопис, тифлографіка, вади зору, доступність, музейний простір, універсальний дизайн.

Надійшла 6.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Міністерство культури України. Участь осіб із інвалідністю в культурному житті, проведенні дозвілля й відпочинку: Національна доповідь. Київ, 2015.
  • 2. Демчук А. Основні прийоми і способи тифлокоментування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2014. № 783. С. 329—335.
  • 3. Гулевич С. Тактильна книга з рельєфно-графічними ілюстраціями: особливості формування художнього образу та передачі інформації дітям з вадами зору. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2021. Вип. № 46. С. 123—128.
  • 4. Christidou D., Pierroux P. Art, touch and meaning making: an analysis of multisensory interpretation in the museum. Museum Management and Curatorship. 2018. № 34 (2). P. 1—20. DOI:10.1080/09647775.2018.1516561
  • 5. Svankmajer J., Dalby S. Touching and Imagining. An Introduction to Tactile Art. 2014. 208 p.
  • 6. Martillano D.A. The Perceived Aesthetic Experience in the Context of Tactile Art among Visually Impaired Individuals in The Philippines. RSU International Research Conference. 2019. С. 543—553. URL: https://www.researchgate.net/publication/338865623_The_Perceived_Aesthetic_Experience_in_the_context_of_Tactile_Art_among_Visually_Impaired_Individuals_in_The_Philippines
  • 7. Więckowski R. Audiodeskrypcja piękna. Przekładaniec. 2014. No 28. S. 109—123.
  • 8. Więckowska E. Polska szkoła tyflografiki. Niepełnosprawność. 2012. No 7. S. 55—80.
  • 9. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах ки­риличних книг Галичини XVII століття. Київ: Поліграфкнига, 2003. 336 с.
  • 10. Knapek А. Muzeum na wyciągnięcie ręki. Kultura Współczesna. 2021. No 3 (115). С. 39—50. Doi.org/10.26112/kw.2021.115.04
  • 11. Романська О. Побачити дотиком. Як у Прикарпатському університеті долучають незрячих людей до мистецтва. Репортер. 14.01.2024. URL: https://report.if.ua/statti/pobachyty-dotykom-yak-u-prykarpatskomu-universyteti-doluchayut-nezryachyh-lyudej-do-mystectva/?fbclid=IwAR00qOVFYLFuhUAotqGVh9Ksma3xvo_JuiI2mzSUBXXSz3ep6osEBeFmCTg

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »