Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 251–497

2-2017

Олійник Ольга
Народне ткацтво Покуття: традиція і сучасність

251-274

Никорак Олена
Художньо-естетичні особливості покутських наміток кінця ХІХ — початку ХХ століття

275-293

Болюк Олег
Архітектурний декор дерев’яних церков Покуття

294-304

Пуківський Юрій
Весняні скотарські звичаї та обряди українців Покуття (за матеріалами із Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.)

305-310

Тарас Ярослав
Плетіння на Покутті (лозоплетіння, кошикарство, щіткарство)

311—318

Радович Роман
Огорожа в будівельній культурі Покуття: конструктивні типи та варіанти

319-326

Сапеляк Оксана
Обробка шкіри та вироби з неї на Покутті

327-340

Галайчук Володимир
Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.)

341-354

Серебрякова Олена
«Нині Мелані, завтра Василі…» (фрагмент зимової обрядовості покутян)

355-367

Глушко Михайло
Історіографія народознавчого дослідження Надсяння

368-379

Черленяк Іванна
Атрибути та обрядодії весільного циклу на Закарпатті: семантика, семіотика та символіка

380-390

Щербань Олена
Українсько-середньоазійські паралелі щодо використання глиняного посуду в народній культурі харчування

391-394

Проців Олег
Історія організації мисливської освіти у Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття

395-399

Горбаль Марія
Залюдненість села Селисько на Львівщині

400-415

Склярська Оксана
Етнодемографічні та етнополітичні процеси в українсько-угорському прикордонні на початку ХХІ ст.

416-421

Корнєв Андрій
Перший український мистецький пленер у м. Нінбо (Китай)

422-426

Рибалко Світлана
Японські сеннінбарі: нотатки до етнографії війни

427-432

Усенко Наталя
Соціальна та політична проблематика в арт-практиках харківських художників (2004—2016 рр.)

434-440

Бистрякова Валентина, Осадча Алла, Пільгук Олеся
Інновації та технології в сучасному мистецтві

441-447

Юдов Михайло, Юдова-Романова
Катерина Публічна смертна кара в середньовічній Європі як театралізоване дійство

448-459

Глібова Тетяна
Ігрова скульптура: у пошуках дефініції та особливостей жанру

460-465

Пиж’янова Наталія
Еволюція виконавської манери Охматівського хору

466-471

Колодко Арсен
Цикл романів американського письменника-фантаста Френка Герберта «Дюна» як самобутнє явище в художній літературі, науковій думці та кінематографі другої половини ХХ — початку ХХІ століть

472-480

Яців Роман
Зоя Лісовська: джерела пристрасті

481-487

Мотиль Романа
Олег Кошовий. Пам’яті науковця

488-490

Никорак Олена
Життя, віддане науці

491-497

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »