2018 рік, випуск 1

1-2018

Від редакції Головному редактору «Народознавчих зошитів» — 70! C. 3-4

читати »

Кирчів Роман Учений і організатор науки C. 5-9

Стисло характеризується наукова діяльність Степана Павлюка, академіка Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора, який сьогодні — в особливо продуктивному для вченого-гуманітарія віці.
Ключові слова: новочасна методологія дослідження, науковий керівник, автора численних статей, монографії, директор Інституту народознавства НАН України.

читати »

Яців Роман Інтеграли успіху: наукові та організаційні моделі Степана Павлюка C. 10-13

Розглядається сукупність наукової та науково-орга­ніза­ційної діяльності Степана Павлюка — вченого-ет­но­лога, громадсько-культурного і політичного діяча, незмінного директора Інституту народознавства НАН України. Його великий доробок як організатора і як дослідника етнічної культури подається за структурою моделей — найбільш значимих тематично-смислових напрямків наукових зусиль або форм організаційних ініціатив. Наголошується на значенні реформування С. Павлюком системи академічної гуманітарної науки, зокрема формування львівського осередку народознавства. Серед пріоритетних наукових проблем вченого — проблема етногенезу, комплексів звичаєвості в етнорегіонах України, цілісності та самобутності української культури.
Ключові слова: Степан Павлюк, народознавство, етнологія, етногенез, академічна наука, етнонаціональна традиція, традиційна культура, духовно-ціннісний комплекс, наукова модель, організаційна модель.

читати »

Пащенко Євген Хорватський напрям Степана Павлюка C. 14-19

Висвітлюється тісна наукова співпраця кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету (Хорватія) з Інститутом народознавства НАН України. Визначна роль у спільних проектах наукових розробок цих двох інституцій відводиться академіку Степану Павлюку, директору Інституту народознавства НАН України.
Ключові слова: сучасна хорватська україністика, укра­їнсько-хорватська конференція, Інститут народознавства НАН України, академік Степан Павлюк.

читати »

Мушинка Микола Відгомін праць Володимира Гошовського у Чехії та Словаччині C. 20-26

Представлений короткий огляд стосунків академіка М. Мушинки з вченим, засновником двох нових ділянок музикознавства — кібернетичної етномузикології та музичного слов’янознавства — В. Гошовським. Ці стосунки були виражені як в особистих зустрічах, так і в листуванні, яке створює картину про неймовірну працьовитість вченого.
Ключові слова: В. Гошовський, листування, монографії, рецензії, статті.

читати »

Павлюк Степан З безмежною любов’ю до Бога, з тривогою і відповідальністю за український народ! C. 27-35

Подається ретроспективний погляд на становлення Української Церкви, на етапи її існування за понадтисячолітній період. Виводиться місійна роль духовного провідника нації Митрополита Андрея Шептицького.
Ключові слова: Українська Церква, Митрополит Андрей Шептицький, бездержавність, нація.

читати »

Сополиґа Мирослав Сучасне політичне русинство в регіоні Карпат — антиукраїнський проект (на прикладі Словаччини) C. 36-47

Подається аналіз проблематики сучасного неорусинства (політичного русинізму), його генези, політтехнології реанімації в умовах Словаччини, в контексті актуальних геополітичних стратегій. Автор на підставі власних довгорічних спостережень та досліджень дійшов висновку, що неорусинство — антиукраїнський проект, подає своє бачення проблеми та пропозиції на її рішення.
Ключові слова: русини-українці, сепаратизм, карпатський регіон, Закарпаття, Словаччина, неорусинство, політичний русинізм, деукраїнізація, етнічна група, етноідентифікація.

читати »

Кирчів Роман З біографії історико-етнографічної монографії «Бойківщина» C. 48-56

Автор, який був задіяний від самого початку в реалізації проекту створення історико-етнографічної монографії «Бойківщина» (вид-во «Наукова думка», 1983 р.), ділиться спогадами про копіткий процес підготовки та написання цієї праці, про відголоски в наукових колах про неї. Велика увага зосереджена на пошуковій роботі авторів монографії під час польових експедицій по всіх частинах етнографічної Бойківщини, та на тих митарствах, які довелось пройти, щоб видати в радянський час це наукове дослідження в світ.
Ключові слова: діаспорна «Бойківщина», «Бойківщина» київського видання 1983 р., історико-етнографічне дослідження, народознавче вивчення, етнографічні регіони.

читати »

Кожолянко Георгій Солярний культ в давніх українців C. 57-64

Досліджено розвиток солярного культу у давніх українців. Проаналізовано джерела: Велесову книгу, Повість минулих літ. Досліджено давньоукраїнський культ поклоніння сонцю та значення в житті давніх українців сонячного бога Дажбога. Сонце є великим і недосяжним елемент довкілля. Дажбог у давніх українців був однією з характеристичних іпостасей багатофункціонального божества, відповідальною за родючість-плодючість, достатку, втіленням пробудження природи, гарантом бурхливого розквіту, ініціатором родючості й плодючості. Прибічники язичницької віри на українських землях у дохристиянський час бачили в ньому всемогутність і Творця всього світу.
Ключові слова: сонце, культ, язичництво, християнство, релігія, бог.

читати »

Кожолянко Олександр Пасхальні (Великодні) обряди на Буковині C. 65-69

Описується пасхальна (великодня) обрядовість, ігри, співи, танці молоді під час великодніх днів, проведення танців «Вербовая дощечка», «Каменець», гри з писанками «Чокання», виконування пісень «Мак», «Просо», «Огірочки», використання великодніх гойдалок для забави та ін. Серед великодніх забав молоді було також понеділкове обливання водою дівчат хлопцями.
Ключові слова: ігри, пісні, весна, природа, танець, великодні обряди, Пасха.

читати »

Сегеда Сергій Петро Калнишевський: соловецьке ув’язнення, доля могили, антропологічний портрет C. 70-79

Узагальнюються дані історичних джерел і наукових розвідок, які стосуються обставин ув’язнення і умов утримання в Соловецькому монастирі останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевского. Простежується доля його могили, місцезнаходження якої нещодавно було встановлено за підсумками археологічних досліджень. Наведено дані про зовнішність і антропологічні риси цього відомого діяча української історії реконструйовані на підставі аналізу літературних джерел і найновіших антропологічних досліджень.
Ключові слова: козацтво, останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський, могила, антропологічні риси.

читати »

Балагутрак Микола Етнопсихологічні погляди Михайла Драгоманова та Івана Франка і нова доба європейської гуманістики C. 80-90

Проаналізовані в комплексі значення і вплив етнопсихологічних ідей та підходів українських вчених-народознавців другої половини ХІХ ст. Михайла Драгоманова та Івана Франка на утвердження цілої низки напрямків вітчизняної та європейської гуманістики, їх нове бачення у сучасному народознавстві.
Ключові слова: народознавство, етнопсихологія, світогляд українців, самосвідомість народу, соціокультурна динаміка, Михайло Драгоманов, Іван Франко.

читати »

Кісь Оксана «Жіноче питання» в ідеології і пропаганді ОУН C. 91-102

Розглядається бачення ролей і завдань жіноцтва у процесах націєтворення в межах Організації Українських Націоналістів. На основі аналізу текстів ідейних натхненників та лідерів руху (Ю. Липи, О. Теліги, Д. Ребет) та пропагандистських публікацій ОУН розкрито основні елементи образу «ідеальної українки» на тлі полеміки з феміністками міжвоєнного часу. Есенціалістський погляд націоналістів на жінок зводив їх основне покликання до материнства (задля забезпечення природної і культурної тяглості нації) та підпорядкування усіх інтересів, здібностей і діяльності жінок та жіночих організацій цілям служіння національній справі.
Ключові слова: українська жінка, ОУН, націоналізм, есенціалізм, фемінізм.

читати »

Іванкова-Стецюк Оксана, Марков Ігор Між двома світами: актуальні життєві стратегії постаждалих від військового конфлікту в Україні C. 103-111

Процеси інтеграції прибульців у спільноту перебування — однаково, чи йдеться про входження мігрантів-іноземців у суспільство, або про внутрішніх переселенців з одних регіонів до інших усередині однієї країни — належать нині до визначальних чинників соціальних відносин. Сучасне українське суспільство опинилося на перетині обох згаданих інтеграцій. З одного боку, йдеться про масові зовнішні міграції українців переважно до країн ЄС, що значно зросли у зв’язку з відсутністю видимих перспектив внутрішнього розвитку України і триваючою російсько-українською війною, а, з другого боку, — про появу понад півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб із зони збройного конфлікту на Донбасі. За допомогою порівняльного аналізу фокус-груп із внутрішніми переселенцями з окупованих російськими силами територій та раніше отриманих результатів польових досліджень трудових мігрантів з України у ЄС автори статті розглядають виклики та моделі інтеграції локальних груп у домінантний соціум.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, зовнішні мігранти, локальні групи, домінантний соціум, моделі інтеграції.

читати »

Пацай Тамара Етнографічні експедиції Товариства приятелів Гуцульщини C. 112-124

Стаття присвячена дослідженню етнографічної експедиційної діяльності Товариства приятелів Гуцульщини, яке активно діяло на південно-східних теренах Другої Речі Посполитої у 1933—1939 рр. Основну увагу зосереджено на аналізі діяльності А. Фішера як відповідального керівника наукових проектів. Відтворено механізм підготовки польових досліджень, з’ясовано фактори впливу на вибір наукових тем, джерела фінансування проектів, а також встановлено головних виконавців.
Ключові слова: Товариство приятелів Гуцульщини, А. Фішер, Я. Фальковський, еттнографічна експедиція.

читати »

Кузьменко Оксана Фольклорні знаки воєнного буття у тріаді концептів «воля» — «неволя» — «доля» C. 125-137

Розглядаються поетичні особливості фольклору Першої та Другої світових війн. Досліджено семантичне поле концептів «неволя», «доля», «воля», що є продуктивними у фольклорно-мовній картині ХХ—XXI ст. З’ясовано, що концепт «неволя» вступає у зв’язки із онтологічними поняттями «воля», «доля», «горе», «самотність», «страждання», «віра», «смерть», «пам’ять». Наголошено на рисах тожсамості українців, закорінених у материзну незабутнього дому, який є образним антисвітом неволі.
Ключові слова: Перша світова війна, Друга світова війна, фольклор, фольклорний знак, концепт, мотив, воля, неволя, доля, буття.

читати »

Болюк Олег Теоретичний інструментарій пізнання феномену церковного художнього дерева: до питання основних понять C. 138-149

Пропонуються відповіді на запитання щодо основних понять, які необхідні для наукового пізнання феномену церковного художнього дерева. Ключовим теоретичним інструментарієм дослідження залишається метод, підхід й принцип. Подається спроба їх універсального визначення, де б не було підміни одного значення іншим. В окремих прикладах розглядається функціональна проекція методологічного інструментарію на вивчення дерев’яного обладнання українських церков.
Ключові слова: метод, підхід, принцип, феномен, художнє дерево, церква, Україна.

читати »

Демчук Марія Найдавніші українські ойконіми відантропонімного походження: питання етимології C. 150-155

Стаття присвячена етимологічному дослідженню найдавніших, в основному, праслов’янського походження відантропонімних назв українських населених пунктів (ойконімів). Через відсутність достовірних документальних свідчень про походження назви того чи іншого населеного пункту їх етимологізацію здійснюємо на підставі лінгвістичних даних, які випливають із загальноприйнятих в ономастиці принципів їх аналізу.
Ключові слова: ойконім, антропонім, етимологія, писемна згадка, імена-композити, відкомпозитні імена, антропонімікон, народна етимологія.

читати »

Радович Роман Традиційне житло на північному заході Східного Полісся кін. ХІХ — сер. ХХ ст. (за матеріалами Ріпкинського р-ну Чернігівської обл.) C. 156-170

На основі польових етнографічних матеріалів розглянуті специфічні риси житлового будівництва на північному заході Східного Полісся. Дослідження охоплює сучасний Ріпкинський р-н Чернігівської обл. Увага зосереджена на особливостях планування, техніки та технології будівництва, виборі будівельних матеріалів, опалювальних пристроях, особливостях інтер’єру та освітлення.
Ключові слова: Східне Полісся, техніка будівництва, зруб, піч, інтер’єр.

читати »

Сапеляк Оксана Творча співпраця владики Андрія Сапеляка з Інститутом народознавства НАН України C. 171-178

Подається аналіз співпраці єпископа Андрія Сапеляка з Інститутом народознавства НАН України. Висвітлюються напрямки цієї співпраці та значення її в процесі вивчення української культури.
Ключові слова: Українська Церква, візантійсько-укра­їнсь­кий обряд, ІІ Ватиканський Собор, мемуаристика, церковні діячі.

читати »

Левицька Мар’яна Концепт «Святая Русь» і сакралізація імперської влади засобами церковного мистецтва (на прикладі Почаївської Лаври у ХІХ столітті) C. 179-188

Приклад Успенського собору Почаївського монастиря після переходу монастиря від оо. Василіян під юрисдикцію Російської Православної Церкви в 1831 р. показує, як змінювалося оздоблення храму відповідно до ідеологічних потреб. Однією із таких потреб була сакралізація царської влади, яка здійснювалася під впливом концепту «Святая Русь». Для формування лояльності нових підданих влада використовувала різні ресурси: візуальні засоби у просторі храму (ікони, настінний живопис, літургійні предмети декоративного мистецтва), нові об’єкти поклоніння (постаті святих РПЦ).
Ключові слова: Почаївський монастир, Успенська церква, релігійне мистецтво, концепт «Святая Русь».

читати »

Тарас Ярослав Суспільно-громадські допомоги на Покутті: толоки, клаки, помочі, супряги C. 189-199

Аналізуються такі громадсько-побутові традиції на Покутті, як толоки, «клаки», супряги, «помочі», які відбувались з кінця XIX ст. і до сьогодення. На основі польових матеріалів проаналізовано, як проводились толоки, з’ясовано їх організацію: запрошення на толоку, час їх проведення, контингент учасників, меню страв і порядок їх подання, форма дозвілля. Встановлено значення толок для суспільно-громадського життя і збереження сільських громад.
Ключові слова: Покуття, толока, «клака», супряга.

читати »

Файник Тетяна Поняття межі та його відображення в традиційно-народних підходах до організації житлово-господарських комплексів в українських селах C. 200-205

Йдеться про просторовий рубіж — межу, що поділяє «свій» і «чужий» світ у народних уявленнях; розкриває поняття огороджувати — оточувати простір як реально, так і символічно; наголошується, що створення магічного кола: огородження із обходом, обкурюванням, оперізуванням та ін. є формою створення перешкод між підохоронним об’єктом і носієм небезпек.
Ключові слова: межа, простір, огорожа, огороджувати, поріг, небезпека, символ.

читати »

Герус Людмила Українська лялька у народному одязі: історичний досвід та сучасна практика C. 206-214

З’ясовуються особливості функціонування ляльки у народному одязі в Україні у різних історичних періодах, визначено чинники формування ляльки як виду мистецтва, вплив історичного досвіду на сучасну мистецьку практику.
Ключові слова: лялька, художній об’єкт, одяг, репрезентація, мистецтво.

читати »

Яців Роман Етнокультурне знамено мистецьких зусиль Петра Грегорійчука C. 215-230

Розглядається життєвий і творчий шлях відомого українського живописця і графіка Петра Грегорійчука (1914—1990). Спеціальна увага звертається на етнокультурні джерела інспірацій його картин різних жанрів, від періоду формування його світогляду на рідному Покутті, через професійні школи Кракова і Варшави, до масштабних тематичних циклів 1960—1980-х рр., реалізованих у Львові. Виходячи з численних ідейно-естетичних і психологічних перепон, які стояли перед митцем в період радянського тоталітаризму, здійснюється спроба наукової інтерпретації його великої творчої спадщини. Постать художника зіставляється з іншими персоналіями історії українського образотворчого мистецтва середини-кінця XX ст., зокрема репрезентантами Українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві та мистецького об’єднання «Зарево» у Кракові (1920—1930-ті рр.).
Ключові слова: Петро Грегорійчук, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, етнічна культура, гурток «Спокій», формалізм, тоталітаризм, мистецький світогляд, ідейно-смислове поле, структура художнього образу, морально-ціннісний контекст.

читати »

Стельмащук Галина Відданість ідеалам як спосіб життя: лікар, поет, письменник, український патріот, громадський діяч — Михайло Качалуба (110 років від дня народження) C. 231-241

Висвітлюється життя і творчість Михайла Качалуби, уродженця Тернопільщини: лікаря і письменника, громадського діяча, автора десяти збірок поезій, чотирьох книжок спогадів. Від студентських років і до самої смерті він був змушений жити і працювати поза Батьківщиною. На різних етапах свого життя, серед невідрадних умов, драматичних ситуацій свідомо і непохитно відстоював українство, вносив свою часточку у прискорення незалежності України. Він друкувався у періодиці української діаспори  — «Новий шлях» (Торонто), «Українське слово» (Париж), «Християнський голос» (Мюнхен) та ін., був членом міжнародної письменницької організації «PEN-Club», Об’єднання українських письменників у Канаді «Слово» та Почесним членом Спілки українських письменників Словаччини.
Ключові слова: Михайло Качалуба, медичний факультет, поет, письменник, лікар.

читати »

Врочинська Ганна Освоєння та відтворення художніх традицій українських народних жіночих прикрас у творчості сучасних митців C. 242-253

Йдеться про освоєння та авторське відтворення художніх традицій українських народних жіночих прикрас ХVІІІ — поч. ХХ ст. у творчості сучасних митців. Подається короткий аналіз творчого процесу окремих професійних та самодіяльних майстрів, а також характеристика техніко-технологічних та декоративно-образних засобів, якими вони послуговуються. Розглядаються форми вияву української автентичної естетики та символіки.
Ключові слова: традиція, автентика, гутне скло, композиційні прийоми, декоративне вирішення, кольорові камені, «венеційські пацьорки».

читати »

Косміна Оксана Назви прикрас XI—XVIII століть (матеріали до термінологічного словника) C. 254-268

Стаття містить присвячені прикрасам матеріали до майбутнього словника про елементи одягу X—XVIII ст. Кожному відомому з письмових джерел терміну присвячений окремий міні-розділ, в якому демонструється походження назви прикраси, час його першої фіксації у документах, функції та особливості використання, матеріал та структура виробу.
Ключові слова: словник, термінологія, одяг, прикраси.

читати »

Клімашевський Андрій, Герій Оксана Французький королівський слід античного кохання у львівському гобелені C. 269-280

Здійснено атрибуцію гобелену XVII ст., який представлений в експозиції львівського Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. На основі залучення широкого порівняльного матеріалу, аналізу іконографії, композиційної побудови, розкриття символічного й алегоричного змісту зображень встановлено країну виробництва цього гобелену, мануфактуру, вірогідного автора картону до нього. Сюжетне дійство, представлене в середнику шпалери, розглянуто й інтерпретовано в контексті культурно-історичних і політичних процесів у Європі XVII ст.
Ключові слова: гобелен, шпалера, бароко, Франція, Обюссон, Анна Австрійська, Мазаріні, Клеопатра, Симон Вуе.

читати »

Павлюк Степан, Кирчів Роман Продовження апологетики абсурду C. 281-284

читати »

Мушинка Микола Два ювілейні збірники до 95-ліття Володимира Гошовського C. 285-287

читати »

Ярмоленко Наталія Фундаментальне дослідження народної прози про голодомори ХХ ст. в Україні C. 288-290

читати »

Мушинка Микола Відзначення 70-річчя Степана Павлюка у Львові C. 291-294

читати »

Пацай Тамара Основні результати діяльності Інституту народознавства НАН України у 2017 р. C. 295-296

читати »

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »