Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 179–188

УДК 7.04:2.67 (477.84)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.179

Надійшла 4.01.2018

КОНЦЕПТ «СВЯТАЯ РУСЬ» І САКРАЛІЗАЦІЯ ІМПЕРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗАСОБАМИ ЦЕРКОВНОГО МИСТЕЦТВА (НА ПРИКЛАДІ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ У ХІХ СТОЛІТТІ)

Левицька Мар’яна Корнелівна, кандидат мистецтвознавства,

докторант відділу мистецтвознавства

Інституту народознавства НАН України.

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

Анотація. Приклад Успенського собору Почаївського монастиря після переходу монастиря від оо. Василіян під юрисдикцію Російської Православної Церкви в 1831 р. показує, як змінювалося оздоблення храму відповідно до ідеологічних потреб. Однією із таких потреб була сакралізація царської влади, яка здійснювалася під впливом концепту «Святая Русь». Для формування лояльності нових підданих влада використовувала різні ресурси: візуальні засоби у просторі храму (ікони, настінний живопис, літургійні предмети декоративного мистецтва), нові об’єкти поклоніння (постаті святих РПЦ).

 Ключові слова: Почаївський монастир, Успенська церква, релігійне мистецтво, концепт «Святая Русь».

Список використаних джерел

  1. Амвросий. Сказание историческое о Почаевской Успенской Лавре бывшего наместника Лавры архімандрита Амвросия / Амвросий. — Почаев, 1886.
  2. Базен Ж. Барокко и рококо / Ж. Базен. — Москва : Слово/Slovo, 2001. — С. 228.
  3. Винайдення традиції / за ред. Ерика Гобсбаума та Теренса Рейнджера ; пер. з англ. Микола Климчук. — Київ : Ніка-Центр, 2010. — C. 11—12. — (Вид. 2-ге).
  4. Два документа по дeлу передачи Почаевской Лавры из ведения униатов в ведомство православное // Киевская Старина. — 1882. — С.486—502.
  5. Ісаєвич Я. Книговидання і друкарство в Почаєві: ініціатори та виконавці / Я. Ісаєвич. — Київ : Національна б-ка України ім. В. Вернадського ; Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки, 2011. — С. 7—22.
  6. Кашуба М.В. Іов Почаївський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Ін-т історії України НАН України ; редкол.: В.А. Смолій та ін. — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 3 (Е-Й). — С. 530.
  7. Карамзин Николай // Славянская энциклопедия: XVII век : в 2-х т. Т. 1. А-М. / авт-сост. В.В. Бо­гу­славский. — Москва : Олма-Пресс, 2004. — С. 301.
  8. Кобрин М. Замойський синод і формування традиційної ідентичності УГКЦ / М. Кобрин // Вісник ЛНУ. — Вип. 15. — 2012. — С. 234—242.
  9. Лось В. Питання впливів уніатської традиції на духовне життя українського населення: постановка проблеми (Правобережна Україна в середині ХІХ ст.) / В. Лось // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. — Львів : Логос, 2005. — С. 353—359.
  10. Митрополит Іларіон [Іван Огієнко].Фортеця пра­вослав’я на Волині — Свята Почаївська Лавра. Церковно-історична монографія / Митрополит Іларіон [Іван Огієнко]. — Вінніпег, 1961.
  11. Плюханова М. Сюжеты и символы Московского царства / М. Плюханова. — Санкт-Петербург : Акрополь, 1995. — С. 15.
  12. Ричков П. Почаївська Свято-Успенська Лавра / П. Ричков, В. Луц. — Київ, 2004. — С. 34—38.
  13. Смолій В.А. Деякі питання соціальної та конфесійної політики Росії на Правобережній Україні в кінці XVIII ст. / В.А. Смолій. — Кам’янець-Подільський, 1997. — V. I. — С. 91—95.
  14. СмирновВ. Памятник государства Российского. Тысячелетие в бронзе / В. Смирнов. — [Б. м.] : Вече, 2008. — 400 с.
  15. Стрельцова А. Интервью с А. Лидовым. «Византия после Византии» / А. Стрельцова // Искусство. — 2016. — № 2. — С. 16, 28.
  16. СоколовН.М. Святые Земли Русской: К двухсотлетней годовщине со дня кончины Св. Митрофана Воронежского / Н.М. Соколов. — Санкт-Петербург, 1903. — С. 38.
  17. ТарнавскийА. По поводу 50-летнего юбилея Почаевской / А. Тарнавский // Кіeвская Старина. — 1883. — № 12. — С. 681—692.
  18. ХойнацкийA.Ф. Почаевская Успенская Лавра. Историческое описание / А. Хойнацкий. — Почаев, 1897. — С. 131.
  19. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 1993. — С. 106.
  20. BerezhnayaL. Kloster Pocajiv / Berezhnaya L. // Re­ligiose Errinerungsorte in Ostmitteleuropa. Konsti­tution and Konkurrenz im nationen- und epoche­nubeg­reifenden Zugriff / hrsg.von. Bahlcke J., Rohdewald S., Wunsch T. — Berlin: DE GRUYTER, 2013. — S. 37—51.
  21. Himka J.P. Religion, and Nationality in Western Ukraine. The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia 1867—1900 / Himka J.P.// McGill-Queen’s University Press. — Montreal ; Kingston ; London ; Ithaka, 1999. — P. 3,8.
  22. Lang W.K. Das heilige Russland: Geschichte, Folklore, Religion in der russischen Malerei des 19 / Lang W.K. — Jahrhunderts : Reimer, 2003. — S. 14—17.
  23. Plokhiy S. The Missing Skeleton: Understanding the Identities of Kuivan Rus / Plokhiy S. // Religion, State, Society and Identity in Transition Ukraine / Laarse R., et al. eds. — WPL, 2015, — S. 19—32.
  24. Putna M.C. Obrazy z kulturnнch dмjinruskй religiozity / Putna M.C. — Praha : Vyљegrad, 2015. — S. 199—205; 213—218.
  25. Skinner В. Borderlands of Faith: Reconsidering the Origins of a Ukrainian Tragedy / Skinner В. // Slavic Review. — Vol. 64. — № 1 (Spring, 2005). — P. 88—116.
  26. Tschizewskij D. Das Heilige RuЯland: Russische Geistesgeschichte, 2 RuЯland: / Tschizewskij D. — Ham­burg : Rowohlt Taschenbuch Verlag, 1959. — 170 seiten.
  27. Wolff L. «The Uniate Church and the Partitions of Poland: Religious Survival in an Age of Enlightened Absolutism» / Wolff L. // Harvard Ukrainian Stu­dies. — Vol. 26. — № 1/4. Ukrainian Church History (2002—2003). — P. 153—244.
  28. Osadczy W. Swiкta Ruњ. Rozwуj i oddziaіywanie idei prawosіawia w Galicji / Osadczy W. — Lublin : Wyd. UMCS, 2007. — S. 98—99, 114.
  29. Архієрей Серфим Слобідський. Доля української православної церкви у складі РПЦ; Частина4: Українська православна церква. — Київ, 2003. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/books/zakon_bozhyi (accessed 23 April 2016).
  30. Кінан Е., Толочко О. Російські міфи про київську спадщину. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/keenan/keen03.htm> (перегляд 6 лютого 2016).
  31. Клосс Б.М., Турилов А.А. Евфросиния (Предислава Святославична) // ПЭ. — Москва, 2008. — Т. 17. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.pravenc.ru/text/187879 (перегляд 17.03.2016 р.).
  32. Лепахин В. Иконичный образ святости: пространственные, временные, религиозные и историософские категории «Святой Руси» . — Електронний ресурс. — Режим доступу: www.pravoslavie.ru/jurnal/330 (перегляд 19.03.2016 р.).
  33. Петро Ратенський. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://sledvekov.ru/petr_moskovskij (пе­регляд 12.04.2016 р.).
  34. Перевезенцев С.В. Чудотворные иконы Пресвятой Богородицы. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspх (перегляд 20.04.2015 р.).
  35. Почаевская лавра // Журнал министерства народного просвещения. ЧастьXLV. — Санкт-Петербург : Тип. Импер. Академии Наук, 1845. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.runivers.ru/gal/today.php?ID=452524 (перегляд 12.09.2016 р.).
  36. Преподобная Евфросиния (в миру Евдокия) Московская. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://azbyka.ru/days/sv-evfrosinija-v-miru-evdokija-moskovskaja (перегляд 27.03.2016 р.).
  37. Томпсон Е. Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм. — Київ, 2006, с. 19—38. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/thompson/tom02 (перегляд 4 лютого 2016).
  38. Шльогель К. Повернулося насильство, від якого ми потроху відвикли. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2015/04/20/ 192797/ (перегляд 11.03.2016 р.).
  39. Blackbourn D. The Catholic Church in Europe since the French Revolution, In: Comparative Studies in Society and History 33 (4), P. 778—790. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://nrs.harvard.edu/urn-3:HUL.InstRepos:3693476 (перегляд 06.03.2016 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »