Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1377–1752

6-2019

Статті

КОСIВ Роксолана
ІКОНИ НА ПОЛОТНІ «ДРЕВО ЄСЕЄВЕ» ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. ЗІ ЗБІРКИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ ІМЕНІАНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СЮЖЕТУ

1379—1392

ЗАВАРИНСЬКА Христина
ІКОНОГРАФІЯ АЛЕГОРІЙ ЧЕСНОТ В УКРАЇНСЬКІЙ ПАНЕГІРИЧНІЙ ГРАВЮРІ ХVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVIIІ ст.

1393—1407

ГЕЛИТОВИЧ Марія
ІКОНОСТАС КІНЦЯ ХVІ — ПОЧАТКУ ХVІІ ст. З ЦЕРКВИ ПРЕОБРАЖЕННЯ м. СКОЛЕ: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ АТРИБУЦІЇ

1408—1419

ГЕРІЙ Оксана
ЗОБРАЖЕННЯ ЄВАНГЕЛИСТІВ НА ПАНДАТИВАХ КУПОЛЬНИХ ЦЕРКОВ: ПРОСТОРОВІ АСПЕКТИ СИМВОЛІКИ ХРАМУ

1420—1431

МАКОЙДА Орест
ГЕНЕЗИС РОЗП’ЯТТЯ У РАННЬОХРИСТИЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

1432—1446

ЖИШКОВИЧ Володимир
КІЛЬКА ЗАУВАГ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА МАЛЯРА ФЕДОРА, ЯСКРАВОГО ПРЕДСТАВНИКА ЛЬВІВСЬКОГО ІКОНОПИСНОГО ОСЕРЕДКУ КІНЦЯ XVІ — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XVІІ СТОЛІТТЯ

1447—1463

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся
ІКОНОГРАФІЯ СВ. СВМЧ. ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДЖЕРЕЛА ІНСПІРАЦІЙ

1464—1481

МАЗУР Вікторія
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕКОРАТИВНОЇ РІЗЬБИ У ВНУТРІШНЬОМУ ПРОСТОРІ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЦЕРКОВ ПРАВОСЛАВНОГО НАДРОССЯ XVIII ст.
1482—1487

КУПЧИНСЬКА Лариса
ТВОРИ ВЛАДИСЛАВА ПЕЛЬЧАРСЬКОГО ПЕРІОДУ НАВЧАННЯ
1488—1498

ВОЛИЦЬКА-ЗУБКО Ірина
ДО ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЦЕНЗУ ДІЯЧІВ ТЕАТРУ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА «РУСЬКА БЕСІДА» В КОНТЕКСТІ ЕДУКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВСТРІЙСЬКОЇ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ: ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
1499—1509

БАКОВИЧ Олена
ТИПОЛОГІЯ ІКОНОСТАСІВ ЦЕРКОВ СХІДНОГО ОПІЛЛЯ СЕРЕДИНИ ХІХ ст.
1510—1516

КОВАЛЬ Андрій
ОБРАЗ МОЙСЕЯ У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА: ВІЗУАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ
1517—1524

КУШНІРУК Наталія
ВПЛИВ МИСТЕЦТВА ІТАЛІЙСЬКОГО ПРОТОРЕНЕСАНСУ НА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА БОЙЧУКА ТА ЙОГО УЧНІВ
1525—1535

ФРАНЖУЛО Валерія
ЗООМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ У ПРЕДМЕТНОМУ СВІТІ КРИМСЬКИХ ТАТАР
1536—1541

ГЛІБОВА Тетяна, ОЛЕНІНА Олена
ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ІГРОВІЙ СКУЛЬПТУРІ ЯПОНІЇ
1542—1550

ПУЗИРКОВА Анна
БОЙЧУКІЗМ ЯК СПЕЦИФІЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ЯВИЩА УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ
1551—1556

ШВОРАК Інна
САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАННЕ У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ: ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ
1557—1562

ГОЩІЦЬКИЙ Артем
ІВАН ТЕОДОРОВИЧ ШВЕД — ФОТОГРАФ ЗІ СЕЛА УРИЧ НА СКОЛІВЩИНІ (ЗНАЙОМСТВО З ХУДОЖНИКОМ ТА ЙОГО СВІТЛИНАМИ)
1563—1571

ДМИТРЮК Вікторія
ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОТОПРАКТИК У ІНТЕР’ЄРНИХ КОНТЕКСТАХ ОДЕЩИНИ: КОМПАРАТИВНІ ПЕРСПЕКТИВИ СЕЛО/МІСТО
1572—1582

МУХІНА Лариса
ТВОРЧІСТЬ І.Н. СТЕШЕНКА У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.
1583—1590

ПИЖ’ЯНОВА Наталія
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПОШИРЕННЯ СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОЇ ВИКОНАВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ ГУРТОВОГО СПІВУ (НА ПРИКЛАДІ ОХМАТІВСЬКОГО ХОРУ)
1591—1597

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна
ТЕОРІЯ КУЛЬТУРНОГО ТРАНСФЕРУ У МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТВОРЧОЇ БІОГРАФІЇ
1598—1605

МАРКОВИЧ Кость
СПРОБА АТРИБУЦІЇ РЯДУ ПАМ’ЯТОК ІКОНОПИСУ ПЕРЕМИСЬКОГО КОЛА БЕЗІМЕННОМУ МАЙСТРОВІ ДРУГОЇ ЧВЕРТІ XVI СТОЛІТТЯ, ЗНАНОМУ ЯК АВТОР ІКОН З ЖОГАТИНА
1606—1619

НОГА Олександр, САВИЦЬКИЙ Ігор
ПАВЛО ЗАПОРІЖСЬКИЙ — МАЛОЗНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІКОНОПИСЕЦЬ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
1620—1625

КОРОЛЬ Софія
РОЗПИСИ У КОСТЕЛІ СВ. МИКОЛАЯ У ВИЖНЯНАХ І ПИТАННЯ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА РОМАНА СЕЛЬСЬКОГО: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ Й АНАЛІЗУ
1626—1639

МЕЛЬНИК Іван
ЗБЕРЕЖЕНА ТВОРЧА СПАДЩИНА ОСИПА ВАСЬКІВА (1895—1972)
1640—1644

ЧУБОТІНА Ірина
ОСОБЛИВОСТІ ЧОЛОВІЧОГО СІЛЬСЬКОГО ВБРАННЯ 1960—1970‑х рр. НА ПРИКЛАДІ СЕЛА ЧЕРВОНА СЛОБОДА ЗА ФОТОАРХІВОМ О. МЕДВЕДЄВА
1645—1657

ОСАДЦА Марта
ТИПОЛОГІЯ МІСЬКОГО ПЕЙЗАЖУ В МАЛЯРСТВІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: СЮЖЕТНІ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
1658—1666

МАЙОВЕЦЬ Андрій
ІЛЮСТРУВАННЯ ДИТЯЧИХ КНИГ ВИПУСКНИКАМИ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ: АСПЕКТ АВТОРСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ
1667—1673

ЛЕСІВ Андрій
МИСТЕЦТВО МІЖ ТИЛОМ І ФРОНТОМ. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ НА ДОШКАХ ІЗ ЯЩИКІВ З-ПІД НАБОЇВ
1674—1683

МАТКОВСЬКА Іванна
АЛЕГОРИЧНІ ТВОРИ ЗЕНОВІЯ ФЛІНТИ ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
1684—1691

РУДЕНКО-КРАЄВСЬКА Наталія
СЦЕНОГРАФІЧНІ ПЕРСОНАЖІ ТЕТЯНИ МЕДВІДЬ. ЄДИНІ УСТАНОВКИ
1692—1699

ГАВРИШКЕВИЧ Ігор
МИСТЕЦЬКИЙ ТВІР ЯК ВИМІР ГРОШОВОГО ЕКВІВАЛЕНТА
1700—1707

БАБІЙ Надія
ВЗАЄМИНИ ТРАДИЦІЙНОГО І ПОСТМОДЕРНОГО У КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА 80—90-х РОКІВ ХХ СТОРІЧЧЯ
1708—1720

Ювілеї

БАЛАГУТРАК Микола
САМОВІДДАНИЙ У ПРАЦІ ДЛЯ НАРОДУ І НАУКИ (ДО 75-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА)
1721—1730

Рецензії

Мушинка Микола
Ікони Пряшівщини в освітленні львівської дослідниці
1731—1734

Левицька Мар’яна
Про церковне малярство Закарпаття у світлі творення і збереження етнічної самобутності
1735—1737

Інформації

Федорчук Олена
Відкрилася виставка «Стара україна Франтішека Ржегоржа»
1738—1740

Клімашевський Андрій
Керамічний код Івана Левинського. Виставковий проект Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України до 100-ліття з дня смерті великого будівничого
1741—1746

Сендецький Андрій
Дев’ята едиція щорічного всеукраїнського проекту для молодих митців «Просто небилиці»
1747—1750

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »