« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1721—1730

УДК [72.071.1+39]-057.4(477.83-25)”19/20″Я.Тарас

DOI https://doi.org/

САМОВІДДАНИЙ У ПРАЦІ ДЛЯ НАРОДУ І НАУКИ (ДО 75-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ  ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА ТАРАСА)

БАЛАГУТРАК Микола

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2041-8773

к. і. н., старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: balahutrak@ukr.net

Анотація. Мета статті — висвітлення наукової діяльність відомого архітектора, етнолога і педагога Вищої школи, Лауреата Національної премії України в галузі архітектури, член-кореспондента Української Академії архітектури, професора, доктора історичних наук, завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Ярослава Тараса, який присвятив усе своє життя служінню українській науці і культурі. Актуальність теми полягає в тому, що стаття присвячена ювілейній даті вченого — 75-річчю від дня народження. Об’єкт дослідження — найважливіші віхи наукової діяльності вченого. Предмет дослідження — наукова спадщина вченого в дослідженнях ґенези сакральної дерев’яної архітектури України та Молдови, традиційної культури радіоактивно забруднених територій Чорнобильської зони та науково-організаційна діяльність Я. Тараса на посаді завідувача відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України.

У висновках вказується на заслужене пошанування багатогранного вченого Почесними грамотами НАН України, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Відзнакою НАН України «За професійні здобутки», подяками та грамотами Інституту теорії та історії архітектури НУ «Львівська політехніка», та колегами — за багаторічну дослідницьку співпрацю і пройдені сотні кілометрів обстежуваних територій.

 Ключові слова: Ярослав Тарас, сакральна архітектура, народна архітектура, етнологія, Інститут народознавства НАН України, Національний університет «Львівська політехніка».

Надійшла 29.11.2019

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »