Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 745-1010

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04

Статті

КОКОШ Артем
ПОГЛЯДИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША НА ІСТОРІЮ ЯК СПРОБА ЗАТВЕРДИТИ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ В НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

747—751

ТАРАС Ярослав
ДУЛІБСЬКІ ОТЦІ ШАНКОВСЬКІ — ВІД «СЛУЖІННЯ РОДУ» ДО «СЛУЖІННЯ НАРОДУ»

752—763

ГІЛЕВИЧ Ігор
ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ПЕТРА МЕЧНИКА (1885—1953) — ПЕДАГОГА, ФІЛОЛОГА, ПСИХОЛОГА ТА ЕТНОЛОГА

764—789

САПЕЛЯК Оксана
КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕТНОБУТТЯ: ІЗ ТВОРЧИХ ІДЕЙ ГАННИ ГОРИНЬ

790—797

БАЛУШОК Василь, ОЛІЙНИК Марина
ВИШИВКА НА ОДЯЗІ УКРАЇНЦІВ: ВІД ДАВНЬОЇ РУСІ ДО МОДЕРНУ (відповідь сучасним скептикам)

798—813

ГАЛАЙЧУК Володимир
З ПОХОРОННО-ПОМИНАЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ ГУЦУЛЬЩИНИ

814—826

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
ДЕРЕВО В РОДИЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

827—835

ДМИТРЕНКО Алла
ЯГОДИ ЖУРАВЛИНИ У ХАРЧУВАННІ І НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ УКРАЇНИ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ

836—849

ТЕМЧЕНКО Андрій
СМИСЛОВА ПАРА «SOMNIA — MORTEM» В МІФОЛОГІЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ СЛОВ’ЯН

850—867

КУХАРЕНКО Олександр
ЗМІНА СТАТУСІВ І ФУНКЦІЙ УЧАСНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ РОДИЛЬНИХ ОБРЯДІВ

868—875

ЙОВЕНКО Лариса, ТЕРЕШКО Інна
ОБРЯД ВИПІКАННЯ ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ: ЧАСО-ПРОСТОРОВИЙ ВИМІР (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

876—884

ГЕРУС Людмила
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРЯДОВОГО ХЛІБА УКРАЇНЦІВ

885—896

КОСIВ Роксолана
КОНА «СТРАСТІ ХРИСТОВІ» 1675 РОКУ З ЦЕРКВИ СВ. МИКОЛАЯ У КАМ’ЯНЦІ-БУЗЬКІЙ НА ЛЬВІВЩИНІ: ІКОНОГРАФІЯ ТА АТРИБУЦІЯ

897—909

ГЕЛИТОВИЧ Марія
ІКОНИ ПОЧАТКУ ХVІІ СТ. З ПРАЗНИКОВОГО РЯДУ ІКОНОСТАСА ЦЕРКВИ СВ. ПАРАСКЕВИ У МАЛНОВІ

910—917

РУДЕНКО Олег
КНИГА ЯК ІНТЕГРУЮЧИЙ ФЕНОМЕН МИСТЕЦТВА

918—927

СЕМЧУК Леся
ДІЯЛЬНІСТЬ МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ «МАЙСТЕРНЯ МАҐДИ ДЗВІН» У КОНТЕКСТІ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ВИШИВКИ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

928—937

САЛАТЮК Лариса
ОСНОВНІ ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТРАНСАВАНГАРДУ В ПЕРІОД З 1987 ПО 1991 рр.

938—943

СОСНИЦЬКИЙ Юрій
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЛАКАТУ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

944—948

СКОП Михайло
САКРАЛЬНІ ОБРАЗОТВОРЧІ ПЛАСТИКИ У ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ XXI ст.: ПОРІВНЯННЯ І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

949—960

ЯЦІВ Роман
ПОЛІФОНІЧНА ПЛАТФОРМА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ БОРИСА ПАЧОВСЬКОГО: ОБРАЗ — ФУНКЦІЯ — ФОРМА

961—970

СОКІЛ Василь, КОВАЛЬ Галина
МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ПАЛІТРА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

971—986

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія
СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОВСТАНСЬКИХ ПСЕВДОНІМІВ

987—994

СОКІЛ Ганна
ОСИП РОЗДОЛЬСЬКИЙ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ (до 150-річчя з дня народження)

995—1000

Рецензії

Горбаль Марія
Книжка про героїчну боротьбу галицького священника та його дітей за визволення з-під окупаційного совєтського ярма
1001—1004

In Memoriam

Яців Роман
Аристократ і його шлях: світлій пам’яті Олега Федоровича Сидора (1945 — 2022)
1005—1010

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »