« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 876—884

УДК [392.51:[664.661.21:641.526.2]](477.46)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.876

ОБРЯД ВИПІКАННЯ ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ: ЧАСО-ПРОСТОРОВИЙ ВИМІР (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

ЙОВЕНКО Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1035-071X
  • докторка педагогічних наук, доцентка, професорка кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, Уманський державний
  • педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • вул. Садова 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: yovenko310@ukr.net

ТЕРЕШКО Інна

  • ОRCID ID: https://orcid.org/000-0002-5682-7766
  • кандидатка педагогічних наук, доцентка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • кафедра хореографії та художньої культури,
  • вул. Садова 2, 20300,Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: art_dekanat@meta.ua

Анотація. Мета статті: вивчення ритуально-міфологічної суті обряду «випікання короваю», презентація особливостей його побутування на історичній Уманщині впродовж ХХ  — початку ХХІ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні культурологічного (для розуміння еволюції й трансформації обряду «випікання короваю», виявлення глибинних підстав, найбільш значущих тенденцій його розвитку), хронологічно-історичного (для вираження особливостей досліджуваного обряду на різних етапах розвитку української традиційно-побутової культури), експедиційного методів (для вивчення локально-територіальних рис обряду на території історичної Уманщини), а також методу теоретичного узагальнення. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про обряд «випікання короваю», дослідженні його локально-територіальних особливостей на історичній Уманщині в наявних наукових джерелах та матеріалах фольклорно-етнографічних експедицій студентів та викладачів факультету української філології УДПУ імені Павла Тичини (1997—2018 рр.).

Ключові слова: обряд, коровай, весілля, коровайниці, пісні, історична Уманщина.

Надійшла 2.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти». 19 червня 1999. Болонья. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 26 вересня 2020).
  • 2. ЮНЕСКО. Декларація Мехіко щодо політики у сфері культури. Культура. 1984.№ 3. С. 75—84.
  • 3. Нова українська школа. Концептуальні засади ре­формування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ (дата звернення: 8 жовтня 2020).
  • 4. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 21 вересня 2020).
  • 5. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 6. Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов: Из­бран­ные труды. Москва: Восточная литература, 1996. 296 с.
  • 7. Афанасьев А.Н. Мифы, поверья и суеверия славян. Т. 1. Москва: Эксмо; Санкт-Петербург: Terra Fan­tastica, 2002. 800 с.
  • 8. Сивачук Н.П. Уманське весілля. Умань: Алмі, 2010. 201 с.
  • 9. Семенчук В. Фольклор села Роги Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2014. 112 с.
  • 10. Осіпенко Н.С., Гончарук В.А. Фольклорна спадщина села Пугачівка Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2019. 132 с.
  • 11. Терешко І., Йовенко Л. Фольклорно-етнографічна спадщина села Тимошівка Маньківського району Чер­каської області. Умань: ПП Жовтий, 2012. 114 с.
  • 12. Жайворонок, В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 13. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 280 с.
  • 14. Поэтика сюжета и жанра. Москва: Лабіринт, 1997. 448 с.
  • 15. Йовенко Л., Терешко І. Фольклорно-етнографічна спадщина села Черповоди Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2013. 136 с.
  • 16. Мелетинський Е.М. Міфологічний словник. Москва: Радянська енциклопедія, 1990. 672 с.
  • 17. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 12.06.2001. Архів. Ф. 177. 65 арк. Записано від Шевченко Марії Корніївни, 1921 р. н., жительки села Коржова Уманського району Черкаської області.
  • 18. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 1.06.2009. Архів. Ф. 197. 95 арк. Записано від Солохи Ганни Кіндратівни 1946 р. н., Крижанівської Ніни Григорівни 1948 р. н., Ткаченко Ликери Алемівни, 1930 р. н., жительок села Танське Уманського району Черкаської області.
  • 19. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 10.06.1999. Архів. Ф. 97. 132 арк. Записано від Ткаченко Теклі Тихінівни, 1930 р. н., жительки села Оксанине.
  • 20. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 9.06.2008. Архів. Ф. 298. 111 арк. Записано від Слюсар Ганни Степанівни, 1935 р. н., жительки села Громи.
  • 21. Войтович В.М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 662 с.
  • 22. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 4.06.2000. Архів. Ф. 436. 31 арк. Записано від Крижанівської Марусі, 1928 р. н. та Дробот Параски, 1927 р. н., жительок села Легедзине Тальнівського району Черкаської області.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »