« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 885—896

УДК 930.2:[392.8 :664.6:7.011.26](=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.885

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРЯДОВОГО ХЛІБА УКРАЇНЦІВ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Дослідження обрядового хліба створює переконливу основу для збереження та посилення репрезентації наявних і відродження згаслих його культурно-мистецьких надбань. Особливе значення для наукового дослідження має окреслення й аналіз джерельної бази задекларованої теми.

Метою статті є всебічне висвітлення джерельної бази обрядового хліба українців. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні науково-дослідні завдання: виділити та охарактеризувати основні групи джерел, показати їх важливість для ґрунтовного розкриття теми. Об’єктом дослідження є процес розвитку історичної думки, доробок дослідників за темою традиційної обрядовості та звичаєвості українців, а предметом — сукупність джерел, що акумулюють оптимальну інформацію про обрядовий хліб українців.

Виявлений та проаналізований у статті різний за походженням та інформаційним потенціалом джерельний масив матеріалів, необхідний для дослідження обрядового хліба, розподіляється на вербальні (друковані, рукописні, усні), візуальні (артефакти, твори малярства й графіки, світлини), поведінкові (процес виготовлення, застосування ) групи.

Для збору інформації та її теоретичного аналізу, систематизації йузагальнення застосовано бібліографічні методи.

Ключові слова: обрядовий хліб, джерельна база, артефакт, спадщина, музей, культура.

Надійшла 1.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л. Украинский обрядовый хлеб: этнокультурная специфика визуального образа. Revista de Etnologie єi Culturologie. 2022. Vol. XXXI. P. 107—115. DOI: https://doi.org/10.52603/rec.2022.31.12.
  • 2. Фрадкін В.З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ. Збірник Харківського істо­рико-філологічного товариства. Нова серія. 1993. Т. 1. С. 5—14.
  • 3. Маркевич О. Харківський археологічний з’їзд. Запис­ки Наукового товариства імені Шевченка. 1903. Т. LIII. Вип. 3. С. 1—18.
  • 4. Данковська Р.С. Історія Етнографічного відділу ім. По­тебні та книгозбірні Музею Слободської Укра­їни. Му­зей Слободської України. Бюлетень. Ч. І. Харків, 1925. С. 16—18.
  • 5. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 70. Арк. 38. (Листівка-звернення Управи НТШ до вчителів у справі збирання писанок, без дати).
  • 6. Управа Музея Наукового Товариства імени Шевченка. Від Музея Наукового Товариства імени Шевченка. Ілюстрована Україна. 1913. Ч. 8. С. 11.
  • 7. Великодні писанки. Діло. 1914. 16 цьвіт. Ч. 84. С. 3.
  • 8. Тимчасовий Каталог Українського Національного Музею при Науковім Товаристві імені Шевченка у Львові. Відділи археології і етнографії. Львів, [б. р.] (31 с. + дод. 19).
  • 9. Ewgen Спб. Український відділ на другій всеросійській кустарній виставці в С. Петербурзі в 1913 році. Ілюстрована Україна. 1913. Ч. 11. С. 5.
  • 10. Украинцы XIX—XX вв.: Каталог-указатель этно­графических коллекций. Ленинград, 1983. 64 с.
  • 11. Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Чернігівщині. Материяли до етнології. Київ, 1931. Вип. ІІІ. С. 83—196.
  • 12. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 3. Од. зб. 2. Арк. 1—102 (Кульчицька О. Малюнки експонатів Музею етнографії та художнього промислу. 1944—1953 рр.).
  • 13. Герус Л. Народна іграшка, обрядове печиво у малюнках Олени Кульчицької. Народознавчі зошити. 2001. № 1. С. 175—180: іл.
  • 14. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny: w 4 cz. Kraków: Drukarniа Uniwersytetu Jagiellońskiego. Т. 1. 360 s.
  • 15. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1. Материяли до укра­їн­сько-руської етнольоґії. Львів, 1899. Т. II. С. 1—144.
  • 16. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 3. Материяли до ук­раїн­сько-руської етнольоґії. Львів, 1902. Т. V. С. 1—255.
  • 17. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 4. Материяли до україн­сько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.
  • 18. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянці Глухівського пов[іту] у Чернігівщині. Ма­те­рияли до українсько-руської етнолоґії. Львів, 1900. Т. ІІІ. С. 70—172.
  • 19. Сумцов М.Ф. Слобожане: історико-етнографічна розвідка. Харків, 1918. 242 с.
  • 20. Данковская Р. Малороссійскія обрядовыя печенья Кур­с­кой губерніи. Этнографическое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXX. № 1. С. 21—34.
  • 21. Данківська Р. Народні обрядові печива «горішки» (З приводу колекції «горішки» в Харківському Музеї Сло­бідської України ім. Г.С. Сковороди). Записки етнографічного товариства. 1925. Кн. 1. С. 27—33.
  • 22. Данковська Р.С. Етнографічне дослідження українських обрядових печив. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Харків. 1926. Ч. 2—3. С. 199—208.
  • 23. Dworakowski S. Obrzędy weselne w Niemowiczach (powiat Sarneński). Rocznik Wolyński. Równe, 1939. T. 8. S. 280—305.
  • 24. Filipowicz K. Pieczywo weselne w powiecie Lubomelskim. Rocznik Wolyński. Równe,1939. T. 8. S. 311—331.
  • 25. Жам О. Музей хліба Національного історико-етно­графічного заповідника «Переяслав»: до 25-річчя ство­рення та діяльності. Краєзнавство. 2009. № 1—2. С. 135—142.
  • 26. Панчук М.В., Недайборщ Т.А., Цвєткова А.М. Народний Музей хліба у селі Білопілля на Вінниччині — жива історія хліборобського краю. Музейна справа на Житомирщині: історія та сучасність. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науковокраєзнавчої конференції.Бердичів, 2020. Вип. 60. С. 99—105.
  • 27. У Одесі з’явився Музей хліба. URL: http://prostir.museum/ua/post/6886 (дата звернення: 18.08.2022).
  • 28. Музей хліба. URL: http://nashyarmarok.org.ua/vsi-kategoriji/entry/5-muzej-khliba (дата звернення: 18.08.2022).
  • 29. Музей Хліба відкрито 21 квітня 1983 року. URL: http://sch17.kharkivosvita.net.ua/document/38 (дата звернення: 18.08.2022).
  • 30. Музей хліба. URL: http://www.adm-pl.gov.ua/old/kotelev/3918.htm (дата звернення: 18.08.2022).
  • 31. Василевський Михайло. Відкрито Музей хліба в селі. День. 2003. № 233. URL: http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/vidkrito-muzey-hliba-v-seli (дата звернення: 18.08.2022).
  • 32. Герус Л. «Світлиця хліба» шкільного Музею історії села Погорілівка: досвід збереження, відродження і популяризації нематеріальної культурної спадщини». Мистецька культура: історія, теорія, методологія: доповіді. та повідомлення. ІХ Міжнародної наукової. конференції. Львів, 2021. С. 11—17.
  • 33. У Києві з’явився музей хліба. URL: http://ua.comments.ua/life/165279-u-kiievi-zyavivsya-muzey-hliba.html (дата звернення: 18.08.2022).
  • 34. Ліпошко Олена. Під Кременчуком відкрили музей хліба. URL: http://vestnik.in.ua/news/culture/1551-pd-kremenchukom-vdkrili-muzey-hlba.htm (дата звернення: 18.08.2022).
  • 35. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 338: Зош. 3. Арк. 1—15; Зош. 4. Арк. 1—10; Зош. 5. Арк. 1—11 (Герус Л. Обрядовий хліб (Житомирська обл., Тернопільська обл., Львівська обл.). Матеріали польових досліджень, 1999—2006 рр.).
  • 36. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 581 б. Арк. 1—66 (Герус Л. Обрядовий хліб (Вижницький, Путильський р-ни Чернівецької обл., Верховинський р-ни Івано-Франківської обл., с. Погорілівка Застанівський р-н Чернівецької обл.). Матеріали польових досліджень, 2008 р.).
  • 37. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 596 б. Арк. 1—105 (Герус Л. Обрядовий хліб (Воловецький, Міжгірський р-ни Закарпатської обл.). Матеріали польових досліджень, 2009 р.).
  • 38. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 599 а. Арк. 1—53 (Герус Л. Обрядовий хліб (Костопільський, Березнівський, Сарненський р-ни Рівненскої обл.). Матеріали польових досліджень, 2010 р.).
  • 39. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 767. Арк. 1—60: (Герус Л. Обрядовий хліб (Тлумацький, Тисменецький, Городенківський, р-ни Івано-Франківської обл.). Матеріали польових досліджень, 2014 р.).
  • 40. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 772. Арк. 1—40: (Герус Л. Обрядовий хліб (Снятинський, Городенківський, р-ни Івано-Франківської обл., Кіцманський р-н Чернівецької обл.). Матеріали польових досліджень, 2015 р.).
  • 41. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 784 а. Арк. 1—52: (Герус Л. Обрядовий хліб (Городенківський р-н Івано-Франківської обл.). Матеріали польових досліджень, 2016 р.).
  • 42. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2020-1/3.pdf DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003.
  • 43. Герус Л.Культурно-мистецький простір «Свята хліба»: концепція, функції. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 218—225: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »