« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 897—909

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.879

ІКОНА «СТРАСТІ ХРИСТОВІ» 1675 РОКУ З ЦЕРКВИ СВ. МИКОЛАЯ У КАМ’ЯНЦІ-БУЗЬКІЙ НА ЛЬВІВЩИНІ: ІКОНОГРАФІЯ ТА АТРИБУЦІЯ

КОСIВ Роксолана

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
  • докторка мистецтвознавства,
  • завідувачка кафедри сакрального мистецтва
  • Львівської національної академії мистецтв;
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • старша наукова співробітниця,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Актуальність дослідження. У статті привернуто увагу до великоформатної ікони Страстей Христових, намальованої на полотні 1675 р., що походить з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Ікона є важливою пам’яткою, що висвітлює і доповнює уже знану інформацію про діяльність професійних ікономалярів, які працювали у регіоні Кам’янки-Бузької, Львова та Жовкви в другій половині XVII ст. За архівними та іконографічними джерелами ікона Страстей гіпотетично атрибутована кам’янка-бузькому маляру Романові Могильницькому, у якого вчився Іван Руткович.

Метою і завданнями є вивчити ікону Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій та увести її в контекст діяльності майстрів регіону Львова, Кам’янки-Бузької та Жовкви. Для цього застосовано методи формального та іконографічного аналізів, метод реконструкції та метод дослідження культурного контексту.

Об’єктом дослідження є ікона Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій, що зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, а також твори, які стилістично з нею споріднені. Предметом дослідження є атрибуція ікони, віднайдення іконографічних аналогій, творів спільної стилістики та манери виконання, а також контекст творчого середовища її автора.

Ключові слова: ікона, церква, Страсті Христові, малярський осередок, церковне мистецтво, м. Кам’янка-Бузька, маляр Роман Могильницький.

Надійшла 7.07.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сидор О. Ікони з Кам’янки-Бузької в колекції Національного музею у Львові. Галицька брама. 1998. № 8 (44): Кам’янка-Бузька (міста Галичини). С. 8.
  • 2. Александрович В. Матвій Домарацький, маляр львівський і комарненський. Пам’ятки України: історія та культура. 2005. № 1. С. 40—65.
  • 3. Koсів Р. Ікона «Страсті Христові» 1673 р. з Кам’янки-Бузької на Львівщині авторства Матея Домараць­кого. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8: Львівське малярство. С. 10—15.
  • 4. Koсів Р. Ікони на полотні «Богородиця Втілення» та «Страсті Христові» 1673 року з Кам’янки-Бузької на Львівщині в контексті творчості Матея Домарацького. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р.; Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2013. С. 286—295.
  • 5. Косів Р.Ікони на полотні «Страсті Христові» 17 ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Студії мистецтвознавчі: образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Архітектура. 2016. Чис. 2 (54). С. 27—46.
  • 6. Генеральна візитація Львівської дієцезії 1763—1764 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-24. 976 арк.
  • 7. Вуйцик В. Церкви Кам’янки-Бузької. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Чис. 14: Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Львів: Ін-т «Укрзахідпроектреставрація», 2004. С. 190—193.
  • 8. Александрович В. Два документи до початків біографії Івана Рутковича. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Секції мистецтвознавства. Ред.: О. Купчинський, В. Овсійчук, А. Рудницький. Львів: НТШ, 1994. Т. CCXXVII. С. 372—378.
  • 9. Зілінко Р. «Розп’яття з пристоячими» зі сценами «Страстей Господніх» із завершення Жовківського іконостаса (1697—1699) Івана Рутковича. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2012. № 9 (14). С. 80—89.
  • 10. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 181 с.
  • 11. Konstantynowicz J.B. Ikonostasy wieku XVII na zachodnio-ukraińskim terytorium etnograficznym w grani­cach dawnej Rzeczypospolitej Polskiej. T. I. Cz. 2. Sanok, 1929 r. (машинопис). Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів. № 4664.
  • 12. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 156 с.
  • 13. Александрович В. Жовківський осередок майстрів українського малярства та різьблення: початки традиції. Жовква крізь століття: наук. зб. Жовква, 2010. Вип. 1: Мат-ли наук. конф., присвяченої 15-й річниці утворення ДІАЗу в Жовкві, 22—24 квітня 2010 р. С. 375—385.
  • 14. Кубай М. Мистецька спадщина Жовкви. URL: http://diaz-zhovkva.org.ua/upload/files (від 05.06.2020). 36 с.
  • 15. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львів­ського регіону першої половини XVII ст. Соціум: альманах соціальної історії. 2013. Вип. 10. С. 9—30.
  • 16. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVІ—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. 177 с.
  • 17. Зілінко Р. Іван Маляр — автор ікони Спаса 1629 року з Кам’янки-Бузької: до питання про творчу спадщину художника. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р.; Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2013. С. 246—253.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »