« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 876—884

УДК [392.51:[664.661.21:641.526.2]](477.46)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.876

ОБРЯД ВИПІКАННЯ ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ: ЧАСО-ПРОСТОРОВИЙ ВИМІР (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ)

ЙОВЕНКО Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1035-071X
  • докторка педагогічних наук, доцентка, професорка кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, Уманський державний
  • педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • вул. Садова 2, 20300, Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: yovenko310@ukr.net

ТЕРЕШКО Інна

  • ОRCID ID: https://orcid.org/000-0002-5682-7766
  • кандидатка педагогічних наук, доцентка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
  • кафедра хореографії та художньої культури,
  • вул. Садова 2, 20300,Умань, Черкаська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: art_dekanat@meta.ua

Анотація. Мета статті: вивчення ритуально-міфологічної суті обряду «випікання короваю», презентація особливостей його побутування на історичній Уманщині впродовж ХХ  — початку ХХІ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні культурологічного (для розуміння еволюції й трансформації обряду «випікання короваю», виявлення глибинних підстав, найбільш значущих тенденцій його розвитку), хронологічно-історичного (для вираження особливостей досліджуваного обряду на різних етапах розвитку української традиційно-побутової культури), експедиційного методів (для вивчення локально-територіальних рис обряду на території історичної Уманщини), а також методу теоретичного узагальнення. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про обряд «випікання короваю», дослідженні його локально-територіальних особливостей на історичній Уманщині в наявних наукових джерелах та матеріалах фольклорно-етнографічних експедицій студентів та викладачів факультету української філології УДПУ імені Павла Тичини (1997—2018 рр.).

Ключові слова: обряд, коровай, весілля, коровайниці, пісні, історична Уманщина.

Надійшла 2.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти». 19 червня 1999. Болонья. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 26 вересня 2020).
  • 2. ЮНЕСКО. Декларація Мехіко щодо політики у сфері культури. Культура. 1984.№ 3. С. 75—84.
  • 3. Нова українська школа. Концептуальні засади ре­формування середньої школи. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ (дата звернення: 8 жовтня 2020).
  • 4. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 21 вересня 2020).
  • 5. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 6. Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов: Из­бран­ные труды. Москва: Восточная литература, 1996. 296 с.
  • 7. Афанасьев А.Н. Мифы, поверья и суеверия славян. Т. 1. Москва: Эксмо; Санкт-Петербург: Terra Fan­tastica, 2002. 800 с.
  • 8. Сивачук Н.П. Уманське весілля. Умань: Алмі, 2010. 201 с.
  • 9. Семенчук В. Фольклор села Роги Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2014. 112 с.
  • 10. Осіпенко Н.С., Гончарук В.А. Фольклорна спадщина села Пугачівка Уманського району Черкаської області. Умань: АЛМІ, 2019. 132 с.
  • 11. Терешко І., Йовенко Л. Фольклорно-етнографічна спадщина села Тимошівка Маньківського району Чер­каської області. Умань: ПП Жовтий, 2012. 114 с.
  • 12. Жайворонок, В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 13. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 280 с.
  • 14. Поэтика сюжета и жанра. Москва: Лабіринт, 1997. 448 с.
  • 15. Йовенко Л., Терешко І. Фольклорно-етнографічна спадщина села Черповоди Уманського району Черкаської області. Умань: ПП Жовтий, 2013. 136 с.
  • 16. Мелетинський Е.М. Міфологічний словник. Москва: Радянська енциклопедія, 1990. 672 с.
  • 17. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 12.06.2001. Архів. Ф. 177. 65 арк. Записано від Шевченко Марії Корніївни, 1921 р. н., жительки села Коржова Уманського району Черкаської області.
  • 18. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 1.06.2009. Архів. Ф. 197. 95 арк. Записано від Солохи Ганни Кіндратівни 1946 р. н., Крижанівської Ніни Григорівни 1948 р. н., Ткаченко Ликери Алемівни, 1930 р. н., жительок села Танське Уманського району Черкаської області.
  • 19. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 10.06.1999. Архів. Ф. 97. 132 арк. Записано від Ткаченко Теклі Тихінівни, 1930 р. н., жительки села Оксанине.
  • 20. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 9.06.2008. Архів. Ф. 298. 111 арк. Записано від Слюсар Ганни Степанівни, 1935 р. н., жительки села Громи.
  • 21. Войтович В.М. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 662 с.
  • 22. Науково-дослідна лабораторія «Підготовка майбутніх учителів-філологів до українознавчої роботи в школі». 4.06.2000. Архів. Ф. 436. 31 арк. Записано від Крижанівської Марусі, 1928 р. н. та Дробот Параски, 1927 р. н., жительок села Легедзине Тальнівського району Черкаської області.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »