2023 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 503-824

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03

Статті

КУХАРЕНКО Олександр
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МЕТОД В ЕТНОЛОГІЇ: ДО ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ

505—510

СІЛЕЦЬКИЙ Роман
ВЕСІЛЬНЕ ОБРЯДОВЕ ДЕРЕВЦЕ В УКРАЇНЦІВ: ФУНКЦІЇ ТА МІФОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ

511—524

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
ОБРЯДОВЕ ДЕРЕВЦЕ У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

525—541

ГАФИЧ Галина
ДАРУВАННЯ БАЛЬЦЯ У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ БОЙКІВ

542—548

РАДОВИЧ Роман
РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ В ОСЕЛЯХ БОЙКІВ: ЕВОЛЮЦІЯ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА СПОСОБИ ВІДВЕДЕННЯ ДИМУ

549—566

БОРЕНЬКО Надія
ГОНЧАРСТВО СЕРЕДНЬОГО ПОДЕСЕННЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЛОКАЛЬНА СПЕЦИФІКА

567—585

ТЕМЧЕНКО Андрій
РЕАЛЬНІСТЬ «ІРРЕАЛЬНОГО»: ПРОГРАМУВАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СНОВИДІННЯ В МАГІЇ НАВІЮВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ)

586—596

СЕРЕБРЯКОВА Олена
ПІРОМАНТИЧНІ ДІЇ У СВЯТВЕЧІРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

597—606

ДРОЦИК Анна
ВНЕСОК ЮРІЯ ГОШКА У ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕТНОГРАФІЧНОЇ НАУКИ

607—613

РОМАНІВ Михайло
СПЕЦИФІКА ЗИМОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ПОКУТЯН: НОВОРІЧНИЙ ЗВИЧАЙ «БИЧКИ»

614—622

ГАЛАЙЧУК Володимир
ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Ріпкинського району)

623—658

ГОДОВАНЕЦЬ Назар
НЕОФІЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИ В ГОВОРІ СЕЛА НИЖНЯ ЯБЛУНЬКА

659—664

БАБУНИЧ Юлія
ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС МОДЕРНІЗМУ: УКРАЇНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

665—670

САНДЮК Лариса, САНДЮК Володимир
ЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ В ДИЗАЙНІ ВИРОБІВ З ХУТРА

671—676

МОЛИНЬ Валентина
ЗРІЛІСТЬ ТАЛАНТУ МИРОСЛАВА РАДИША

677—689

ДЯЧЕНКО Алла
РОЛЬ ПРОФЕСІНИХ МАЙСТРІВ У ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВІЙ ОСВІТІ

690—696

СИВАК Василь
ЄВХАРИСТІЙНА ІКОНОГРАФІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ХVІІ—ХVІІІ ст. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ

697—718

САВКО Юліан
ОКСАНА ПАВЛЕНКО ТА УКРАЇНА: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ХУДОЖНИЦІ

719—730

ГЕРУС Людмила, КУЦИР Тетяна
ФАХОВІ СТУДІЇ УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКОГО ЕТНОГРАФІЧНОГО ТЕКСТИЛЮ (до 75-річчя Олени Іванівни Никорак)

731—741

НИКОРАК Олена, КУМПІКАЙТЄ Егле, МІЛАШЕНЄ Дайва, РУКУЙЖЕНЄ Жанета
ТРАДИЦІЙНІ РУШНИКИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ І ЛИТВИ: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ ДЕКОРУ

742—776

ГЕРУС Людмила, КУМПІКАЙТЄ Егле, НЕНАРТАВІЧЮТЄ Еріка
ФУНКЦІЇ РУШНИКА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЛИТОВСЬКОЇ ТРАДИЦІЙ

777—791

КУЦИР Тетяна, МІЛАШЕНЄ Дайва, РУКУЙЖЕНЄ Жанета
ВИШИВКА У ТРАДИЦІЙНИХ ТКАНИХ РУШНИКАХ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

792—804

Інформації

Никорак Олена, Герус Людмила, Куцир Тетяна
Виставка українських та литовських рушників «Тчи, сестричко, рушники» у Музеї ародного побуту Литви

805—811

Повідомлення

Шпак Оксана
Творча грань таланту — писанкарство (до ювілею Олени Іванівни Никорак)

812—814

Рецензії

Мовна Уляна
Міфічні дерева: культурологічний компендіум

815—816

Мицько Ігор
Перше наукове дослідження образу св. Онуфрія в культурі України

817—819

Клімашевський Андрій, Тарадай Юлія
Ойкумена Павла Жолтовського

820—821

Інформації

Яців Роман
Сто імен. Десятки контекстів і феноменів

822—822

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »