« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 665—670

УДК 7.036(477:4)”190/193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.665

ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС МОДЕРНІЗМУ: УКРАЇНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

БАБУНИЧ Юлія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1947-8325
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтва,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: yulia.babunych@ukr.net

Анотація. У статті розглядається проблема концептуально-теоре­тичного підґрунтя модернізму в Європі і Україні. Водночас, виявлено, що мистецькі течії першої третини ХХ ст. мали концептуальне підґрунтя, часто оформлюючись спочатку у маніфестах, концепціях, а згодом вже у реальному житті.

Актуальності проблемі надає необхідність вивчення кожного нового мистецького напрямку чи течії модернізму, що з’являлися у цей період, адже вони повсякчас були пов’язані з текстами. У статті також розкрито і доведено, що мистці одночасно виступали практиками і теоретиками нового мистецтва, викладаючи свої думки, точки зору, переконання у критичних статтях, наукових розвідках, книжках. У зв’язку з цим проаналізовано низку текстів українських модерністів, що й стало метою публікації.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму.

Ключові слова: маніфест, теоретичне підґрунтя, концепція, мистецькі течії і напрямки, модернізм.

Надійшла 11.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. Київ: Либідь, 1997. 251 с.
  • 2. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. 391 с.
  • 3. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ: Либідь, 1997. 357 с.
  • 4. Ільницький О. Шевченко і футуристи. Сучасність. Мюнхен, 1989. Ч. 5 (337). С. 83—93.
  • 5. Шудря М. Бунтівний «кубофутурист» (до 120-річчя від дня народження О.К. Богомазова). Українська академія мистецтва. Київ, 2000. С. 254—263
  • 6. Архипенко О. Теоретичні нотатки. Хроніка 2000. Київ, 1993. № 3—4. С. 208—253.
  • 7. Архипенко О. «Всі ідеї є у всесвіті». Із теоретичних нотаток. Музейний провулок. Київ, 2004. № 1. С. 58—61. 8.         Кашуба Е. Первые авангардные выставки в Киеве 1908—1910 гг. Київ: Триумф, 1998. 54 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »