Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165). С. 523-744

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03

Статті

СЕЛІВАЧОВ Михайло
«НАЇВНЕ МИСТЕЦТВО»: СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ, РІЗНОВИДИ ТА РІЗНІ НАЗВИ ЯВИЩА

525—535

ПЕЛЕХ Мар’яна
СТИЛІСТИЧНІ ЗМІНИ В ХУДОЖНЬОМУ ВИРАЖЕННІ ІКОНОСТАСІВ ТА ВІВТАРІВ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

536—548

АВУЛА Анастасія
ОБРАЗИ СПАСИТЕЛЯ, КОРОНОВАНОГО ТЕРНЯМ, З ЛЬВІВСЬКОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ

549—561

КАЩІЙ Марія
МЕБЛІ ПЕРІОДУ ІСТОРИЗМУ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ: НЕОРОКОКО

562—572

ІВАНИЦЬКА Тетяна
ОСОБЛИВОСТІ ПОРТРЕТНОГО МАЛЯРСТВА ЗАКАРПАТТЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.: ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗІВ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ПРОЯВИ

573—579

ЛУЦЬ Сергій
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ПРОВІДНИХ МИСТЦІВ СУЧАСНОГО ЮВЕЛІРСТВА УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ В. БАЛИБЕРДІНА, О. ГАРКУСА, Т. КАЛЮЖНОЇ)

580—584

СКОРОМНА Алеся
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ЗАКРИТТЯ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ (1944—1987 РР.)

585—593

ГУЛЕВИЧ Світлана
СВІТОВИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ КНИЖОК

594—600

ЖДАНОВИЧ Юлія
ЕВОЛЮЦІЯ ДЕКОРУ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА НА УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ В ХХ СТ.

601—607

ГЕРУС Людмила
ЗБІРКА ЯВОРІВСЬКОЇ ЗАБАВКИ МУЗЕЮ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ:  ФОРМУВАННЯ, ПРЕЗЕНТАЦІЯ

608—614

БАЛУХ Олексій
ХОТИНСЬКА ВОЛОСТЬ НА ТЛІ БОРОТЬБИ ЗА МОЛДАВСЬКИЙ ПРЕСТОЛ У 1572 РОЦІ

615—621

ПІДЛЯСЬКИЙ Орест
ПОВСЯКДЕННИЙ ДОСВІД МЕШКАНЦІВ РОБІТНИХ БУДИНКІВ ВІКТОРІАНСЬКОЇ АНГЛІЇ

622—632

КОРЧАК Андрій
КУЛЬТ БОГИНІ АСТАРТИ НА БОСПОРІ: МІЖ ІСТОРІОГРАФІЧНИМ КОНСТРУКТОМ І РЕАЛЬНІСТЮ

633—646

СТОЦЬКИЙ Ярослав
НАУКОВИЙ І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВНЕСОК ІВАНА ПУЛЮЯ У ПЕРШИЙ ПОВНИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ПЕРЕКЛАДІ БІБЛІЇ

647—656

КУХАРЕНКО Олександр
АНТИНОМНІ ГРУПИ ПЕРСОНАЖІВ У СТРУКТУРІ ПОХОВАЛЬНОГО ЦИКЛУ ОБРЯДІВ

657—663

ДЕНИС Ірина, ВОЙТОВИЧ Надія
ДОРОДОВІ ЗВИЧАЇ Й ОБРЯДИ УКРАЇНЦІВ ОПІЛЛЯ ТА БОЙКІВЩИНИ

664—673

СОВА Андрій
ПЕДАГОГІЧНА ПРАЦЯ СТЕПАНА ГАЙДУЧКА У ЛЬВОВІ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

674—684

СЕРЕБРЯКОВА Олена
«НЕ КУГУТ СТУПАЄ, А ДОЛЯ ТВОЯ…»: ШЛЮБНІ ДИВІНАЦІЇ ЗА ПОВЕДІНКОЮ СВІЙСЬКИХ ПТАХІВ В ЗИМОВІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

685—690

ГОРБАЛЬ Марія
БІЛЬШОВИЦЬКА ТА НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЇ СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ. ГОЛОД 1941—1942 ТА 1947 РОКІВ

691—705

КУЗЬМЕНКО Оксана
«ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА …»: АБО ЧОМУ СТРІЛЕЦЬКА ПІСНЯ СТАЛА СИМВОЛОМ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ТА МАРКЕРОМ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ

706—720

БРОВАРЕЦЬ Тетяна
ВИШИТІ ЕПІГРАФИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ВІРТУАЛЬНИХ ЛИСТІВОК ДО ТРИДЦЯТОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

721—727

Рецензії

Селівачов Михайло
Помітне досягнення українського мистецтвознавства

728—731

Федорук Олександр
Висотний стрижень академічної праці колективу

732—734

Летяга Альона, Селівачов Михайло
Про мистецтво та культуру — теоретико-сатирично

735—736

Інформації

Коваль-Фучило Ірина
Увага до народної релігійності

737—739

In Memoriam

Відчував пробуджені сили для нового світу…
740—742

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »