« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 525—535

УДК 7.01:[75.077.038.4:159.955.2]”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.525

«НАЇВНЕ МИСТЕЦТВО»: СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ, РІЗНОВИДИ ТА РІЗНІ НАЗВИ ЯВИЩА

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра теорії й історії мистецтва НАОМА,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена сучасним паралельним поширенням у багатомовній фаховій літературі ХХ ст. кількох десятків споріднених варіантів назв, які поступово замінювали собою давно вживане поняття «примітивне мистецтво». Метою є з’ясування походження та систематизація нових термінів, релевантних «наївному мистецтву», виявлення серед них як синонімів, так і нетотожних визначень, що стосуються певних особливостей або аспектів сприйняття означуваних явищ і понять.

Об’єктом дослідження є різнорідні явища, зараховувані до «наївного мистецтва», та пов’язані з ним найменування, поняття, терміни, а предметом — логіка найменовування (номінацій) у цій сфері художньої творчості, спроби розведення близьких, але не тотожних понять. Методика праці — встановлення хронології, етимології й актуального змісту конкретних термінологічних лексем, їх умовну класифікацію на основі низки «таксонів».

Автор доходить висновку, що словосполучення «наївне мистецтво» та численні розглянуті в статті аналоги впродовж ХХ і ХХІ ст. стосуються широкого кола нетотожних явищ, основною спільною рисою яких є брак академічного навчання та перевага особистого авторського начала, не обтяженого соціокультурною традицією та не стримуваного нею. Останнє відрізняє «наївне мистецтво» від «народного». Релевантні до них поняттєві номінації складають не ієрархію типів, а лише паралельні ряди синонімічних назв, які зумовлені різними мотивами, включно з комерційними та політичними.

Ключові слова: концепти, номінації, поняття, терміни, поліоніми, синоніми.

Надійшла 2.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч…): Колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. Відп. ред. і автор передмови М. Селівачов. Київ: Музей Івана Гончара; Родовід, 1996. 328 с.: іл.
  • 2. Бахтин М. Собрание сочинений: в 7 томах. Том 4 (2). Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Рабле и Гоголь (Искусство слова и народная смеховая культура). Москва: Языки славянской культуры, 2010. 752 с.
  • 3. Откович В. Народна течія в українському живопису XVII—XVIII століть. Київ: Наукова думка, 1990. 94 с.
  • 4. Попова Л. Народная иконопись Украины ХІХ века. Автореф. канд. искусствоведения. Ленинград, 1985. 20 с.
  • 5. Тананаева Л. О низовых формах в искусстве Восточной Европы в эпоху барокко XVII—XVIII ст. Примитив и его место в художественной культуре нового и новейшего времени. Под ред. В.Н. Прокофьева. Москва: Наука, 1983. 205 с.
  • 6. Tin M.B. De fшrste formene. Folkekunstens abstrakte formsprеk. Oslo: Novus forlag; Instituttet for sammenlignende kulturforskning, 2007. 325 p.
  • 7. Бессонова М. Анри Руссо и французские наивы. Примитив и его место в художественной культуре нового и новейшего времени. Под ред. В.Н. Прокофьева. Москва, 1983. С. 133—159.
  • 8. Jakovsky Anatole. Les Proverbes vus par les Peintres Naifs. Published by Editions Max Fourny, Paris, 1973. 280 p.: ill.
  • 9. Бихали-Мерин О. Искусство югославских примитивистов. Белград: Югославия, 1959. 143 с.
  • 10. Bihalji-Merin O. World Encyclopedia of Naive Art: A Hundred Years of Naive Art. University of California, 1984. 735 p.
  • 11. Huyghe R. Larousse Encyclopedia of Modern Art. New York: Prometheus press, 1965. 444 р.
  • 12. Музей наивного и маргинального искусства (Ягодина). Serbia and Montenegro / Central Serbia / Jagodi­na / Ягодина / Boљka Рuriиiжa, 10; у вільному доступі: URL: https://wikimapia.org/15709011/ru/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B8-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 (станом на 25.10.2020).
  • 13. The International Exhibition of of Naive Art INSITA’94. Bratislava: Slovac National Gallery, 1994. 312 p.
  • 14. Польский А. Жилищно-коммунальное искусство. Институт исследования стрит-арта; у вільному доступі: URL: http://streetartinitute.com/communal-art (ста­ном на 25.10.2020).
  • 15. Польский А. Неформальная этика уличного искусства. Художественный журнал. 2017. № 102. С. 144—153.
  • 16. Богемская К. Понять примитив. Самодеятельное, наивное и аутсайдерское искусство в XX веке. Санкт-Петербург: Алетея, 2001. 185 с.
  • 17. Богемская К. Примитив в искусстве: грани проблемы. Москва: РИИ, 1992. 232 с.
  • 18. Marra A. Outsider Art: The Art of the Insane. Da­vid J. Bromley VCU Honor Program. Modern Influences in Contemporary Art. 2004 season.
  • 19. Carrier D., Pissarro J. Wild Art. New York; London: Faeidon, 2013. 480 p.
  • 20. Kuspit D. The appropriation of Marginal Art in the 1989s. American Art. Vol. 5, № 1/2 (Winter—Spring, 1991). Pp. 132—141.
  • 21. Walker J.A. Naпve Art (also Innocent Art, Peintres Naїfs, Primitive Art). Walker’s Glossary of Art, Architecture and Design since 1945. 3d ed. 1992.
  • 22. Reitman F. Psychotic Art. Psychology Press, 1950. 180 p.
  • 23. MacGregor J.M. The Discovery of Art of the Insane. Princeton University Press. 1989. 416 p.
  • 24. Власов В. Статьи об инзитном, наивном искусстве, примитивах и другие в его десятитомном «Новом энциклопедическом словаре изобразительного искусства». Санкт-Петербург: Классика, 2004—2009.
  • 25. Лебедєва А. Художнє конструювання, технічна естетика, дизайн: про терміни не сперечаються — про них домовляються. Мистецтво України першої половини XX ст. у світовому контексті: зб. тез доповідей міжнародної наук. конф., Київ, 11 квітня 2018 р. Київ: НАМУ, 2018. 92 с.
  • 26. Космос всередині. Наїв і мистецтво аутсайдерів в Україні та світі: дефініції, історичний контекст, дослідницькі кейси. Матеріали онлайн-конференції в рамках Фестивалю наївного мистецтва за редакцією Аліси Ложкіної. Київ: Видавництво Артбук, 2020. 340 с.: іл. (укр., англ.).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »