2023 рік, випуск 2

Народознавчі зошити. 2023. № 2 (170). С. 271-502

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02

«Мені б хотілося, щоб Україна була державою, яка будує нові правила життя з іншими країнами в умовах глобальних викликів» (І. Марков)

ЧОРНІЙ Петро, СУДИН Данило, ЗАРЕМБА-КОСОВИЧ Ганна
СОЦІАЛЬНА АНТРОПОЛОГІЯ ІГОРЯ МАРКОВА: НЕЗАВЕРШЕНИЙ ШЛЯХ (практика та теорія міграційних студій)

273—286

МАРКОВ Ігор, ЗАРЕМБА-КОСОВИЧ Ганна, СУДИН Данило
НОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ МІГРАЦІЙНИХ СТУДІЙ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР, СОЦІАЛЬНИЙ ЧАС ТА СОЦІОДИНАМІКА ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

287—298

БАБІЙ Надія
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЙ ОПОРУ Й ОБОРОНИ 2022

299—306

ЯСЬКІВ Олег
ПРО ЗАСАДИ ДІАЛОГУ

307—313

БОЙКО Ігор
ІНТЕГРАЦІЯ ПРИРОДОЗНАВЧИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

314—323

РЯБЧЕНКО Ольга
ЗСУ ТА ВІЙСЬКА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В МЕМАХ УКРАЇНСЬКОГО ЦИФРОВОГО ПРОСТОРУ: ГУМОР, ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ТА ІДЕОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ

324—342

КУРЯЧА Марія
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ЛЮДИ ВІД КРИМУ ДО ВІННИЦІ (НА ПРИКЛАДІ КРИМСЬКИХ ТАТАР, СЕЛА НОВА ГРЕБЛЯ ХМІЛЬНИЦЬКОГО Р-НУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.)

343—352

ГОДОВАНСЬКА Оксана
МУЗЕЄФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ ІМЕНІ КЛИМЕНТІЯ ШЕПТИЦЬКОГО

353—360

Статті

КОЗІНЧУК Віталій
УКРАЇНСЬКА КАНОНІЧНА І НЕКАНОНІЧНА ЦЕРКОВНА ІКОНОГРАФІЯ В КОНТЕКСТІ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

361—366

ДЯЧЕНКО Алла
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

367—371

ГЕРУС Людмила
ДІЯЛЬНІСТЬ «УКРАЇНСЬКОЇ КООПЕРАТИВНОЇ КУСТАРНОЇ СПІЛКИ» 1915—1918 РР. У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ РОСІЇ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ПІД ПРОВОДОМ МИХАЙЛА ПАРАЩУКА

372—378

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
МИСТЕЦТВО ЯК ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ФЕНОМЕН САКРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ

379—385

ТРІСКА Оксана
ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНА «ХАТНІЙ ІКОНОСТАС»

386—395

КОЗАКЕВИЧ Олена
РОЛЬ «ЛІГИ ПРОМИСЛОВОЇ ДОПОМОГИ» У РОЗВИТКУ ТЕКСТИЛЬНИХ ПРОМИСЛІВ СТАНИСЛАВІВЩИНИ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (ОДЯГ, ТКАНИНА, МЕРЕЖИВО)

396—405

БАБУНИЧ Юлія
УКРАЇНСЬКІ ЖИВОПИСЦІ-МОДЕРНІСТИ У ЗАРУБІЖНИХ МИСТЕЦЬКИХ СЕРЕДОВИЩАХ: ПАРИЗЬКИЙ ОСЕРЕДОК

406—412

ІВАНИЦЬКА Тетяна
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЖИВОПИСНИЙ ПОРТРЕТ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ЯК МОДЕЛЬ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ «Я» ХУДОЖНИКА

413—418

ГАХ Ірина
ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК ТА «ЛЕМКІВЩИНА»: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (ПРОДОВЖЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ 1930—1939»)

419—425

ТИПЧУК Вікторія
ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО В ЗБІРЦІ КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ДЕЛЯТИНА

426—434

ЛУЦЬ Сергій
АСПЕКТИ ТВОРЧОСТІ ГАННИ ПОЛЬКОВОЇ В ЮВЕЛІРСТВІ КОМПАНІЇ КЮД «ЛОБОРТАС»

435—441

КУХАРЕНКО Олександр
РИТУАЛЬНА ЇЖА В НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ, КАЗКАХ І ОБРЯДАХ

442—447

ЛЮБЧИК Ігор
ЛЕМКІВСТВО ПІД ВПЛИВОМ «ОКСАМИТОВИХ ПЕРЕМІН» У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ

448—458

БАБЕНКО-ЖИРНОВА Марина, КОНДРАТЮК Євген
ДІАЛЕКТИЗМИ СІЛ РОЗНОШЕНСЬКЕ ТА ВЕЛИКІ ТРОЯНИ ГОЛОВАНІВСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

459—463

Публікації

Роман Яців
Антимосковський фронт Петра Андрусіва: з науково-публіцистичної спадщини видатного мистця

464—491

Конференції

Федорчук Олена, Івашків Галина
VII-ма Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина вчорашнього дня — внесок у розвиток суспільства завтрашнього дня»: підсумки і перспективи

492—495

Рецензії

Яців Роман
Соціокультурна комунікація в новому інструментарії осмислення

496—497

Чорновол Ігор
Призабута сторінка українського парламентаризму

498—500

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »