« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 459—463

УДК 811.161.2’282(477.65)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.459

ДІАЛЕКТИЗМИ СІЛ РОЗНОШЕНСЬКЕ ТА ВЕЛИКІ ТРОЯНИ ГОЛОВАНІВСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАБЕНКО-ЖИРНОВА Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1886-1234
  • кандидатка філологічних наук, доцента
  • Київського кооперативного інституту бізнесу і права,
  • вул. Ломоносова, 18, 03022, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Marina_Vitaliivna@ukr.net

КОНДРАТЮК Євген

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2010-8601
  • студент 1 курсу спеціальності
  • «Англійська мова та англомовні культури»,
  • Пряшівський університет, філософський факультет,
  • вул. 17 листопада, 15, Пряшів, Словаччина,
  • Контакти: e-mail: 13evgen.kondratiuk13@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізу говірки сіл Розношенське та Великі Трояни Голованівського району Кіровоградської області. Вивчення мовних особливостей кожного регіону доводить актуальність локальних досліджень говірок певних сіл, містечок. Така робота потрібна для подальших глибинних студій, систематизації знань, укладань лінгвістичних атласів для певної області. З огляду на це метою дослідження є з’ясування лексичних особливостей говірки вказаних сіл. Діалектизми досліджуваного краю цікаві тим, що поєднують у собі риси степового говору у межах південно-східного наріччя і подільського говору у межах південно-західного наріччя. У статті простежується історичний контекст формування місцевої говірки, а також виокремлено тематичні групи діалектизмів. Отож предметом дослідження є лексичні та морфологічні особливості функціонування діалектизмів, а об’єктом —говірка зазначених сіл. Матеріали для дослідження були зібрані під час спілкування зі старожилами сіл, відвідування різних етнографічних заходів у цих селах.

Методологічною основою дослідження є описовий метод із поєднанням синхронного та діахронного аспектів.

Ключові слова: діалектизми, говірка, наріччя, лексема, фразеологізми.

Надійшла 11.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Березовська Г.Східноподільські говірки в контексті подільського говору. Філологічний вісник Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини: зб. наук. праць. 2012. Вип. 3. С. 8—14.
  • 2. Вікторіна О. Матеріали до фразеологічного словника Кіровоградщини (фітофразеологізми). Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство): у 5 ч. Кіровоград, 2010. Вип. 89. Ч. 3. С. 31—36.
  • 3. Вікторіна О. Матеріали до фразеологічного словника Кіровоградщини (соматичні фразеологізми). Мовознавчий вісник. Черкаси, 2010. Вип. 11. С. 59—66.
  • 4. Вікторіна О. Словник лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини. Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. 2006. 436 с.
  • 5. Громко Т., Лучик В., Поляруш Т. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини. Кіровоград: РВГІЦ КДПУ, 1999. 224 с.
  • 6. Задорожна Н. Лексичні діалектизми однієї говірки Синюхо-Бузького межиріччя. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство): у 2 ч. Кіровоград, 2012. Вип. 105 (1). С. 46—52.
  • 7. Мартинова Г. Східні середньонаддніпрянські говірки: до проблеми класифікації. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. Вип. 100. С. 460—464.
  • 8. Романченко А. Говірка села Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області. Записки з українського мовознавства. 2016. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2016_23_12

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »