« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 448—458

УДК 94(477.87+438+437.6=161.2)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.448

ЛЕМКІВСТВО ПІД ВПЛИВОМ «ОКСАМИТОВИХ ПЕРЕМІН» У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ

ЛЮБЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4649-5785
  • доктор історичних наук, доцент, професор,
  • Івано-Франківський національний медичний університет,
  • кафедра українознавства і філософії,
  • вул. Галицька, 2, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: lubczyk-79@ukr.net

Лемківcтво є узагальненою категорією спільноти уродженців Лемківщини, представників етнографічної групи лемків, їх спадкоємців, популяризаторів і поціновувачів цієї найколоритнішої західної етногрупи. Лемківство є багатим полем для етнополітичних досліджень, особливо такої наукової проблеми, як вплив офіційних політичних практик на ідентифікаційні прояви населення пограниччя, його локальних і національних ідентичностей. Територія Лемківщини загалом є складовою польсько-українсько-словацького пограниччя.

Метою статті є аналіз становища лемківської спільноти під впливом «оксамитових перемін» у східній Європі як важливого чинника суспільних трансформацій на пограниччі. Джерельну базу роботи складає багатий матеріал, зібраний впродовж тривалого часу. Територія дослідження охоплює географію проживання лемків, їх нащадків в Україні, Польщі та Словаччині. Джерелознавчий матеріал повністю вичерпує об’єкт та предмет дослідження.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора. Після системного аналізу, ретельних дослідницьких візій, зважених оцінок та узагальнень автор доходить висновку, що лемківство під впливом «оксамитових перемін» у східній Європі знову опинилося в епіцентрі політичної боротьби, лідери якої, часто ігноруючи принципами історичних традицій, етнокольтурної інтеграції, маніпулюють національними пріоритетами, підсилюючи, таким чином, регіональні маркери лемківсько/русинської ідентичності.

Ключові слова: Лемківщина, лемки, лемківство, русини, етнополітика, Оксамитова революція, Україна, Польща, Словаччина.

Надійшла 6.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Панчук М. Політичне русинство — антирусинський (антиукраїнський) проект. Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал з проблем карпатознавства. 2010. Вип. 2. C. 82— 96.
  • 2. Зан М. Особливості громадсько-політичної репрезентації національних та етнічних меншин Польщі. Ужгородські польські наукові читання: історія, культура, політика, право. Науковий збірник. Ужгород: Лі ра, 2014.
  • 3. Кічера Н. Лемки в етнополітиці Польщі. Грані. 2014. № 1.
  • 4. Halczak B. Łemkowskie miejsce we wszechświecie. Refleksje o położeniu Łemkow na przełomie XX i XXI wieku. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, wspołczesność, kultura materialna i duchowa. Tom IV. Cz. 1. Słupsk; Zielona Gora, 2012. S. 113—127.
  • 5. Мушинка М. Політичне русинство на сучасному етапі. Народна творчість та етнографія. 2009. № 4—5.
  • 6. Сополига М. Українці Словаччини: історико-етнографічний аспект. Народна творчість та етнологія. 2017. № 3.
  • 7. Gajdos M., Konecny S. Rusini a Ukrajinci na Slovensku v procesoch transformacie (1989—1995). Vyber z dokumentov I. Presov: Universum, 2005.
  • 8. Іванців М. Вісті з Тернопільського товариства «Лем ків щина». Лемківщина. 1992. № 3. С. 27—28.
  • 9. Криницький С. Звернення до голови ФДЛ. Лемківщина. 1992. № 3. С. 28—29.
  • 10. Лемки на Луганщині: сторінки історії і культури. Краєзнавчий нарис. Луганськ, 2012.
  • 11. На Полтавщині запалала перша Лемківська ватра. Лем ківщина. 2011. Ч. 3.
  • 12. Межею чужини розірване життя: депортація лемків із Польщі в Україну 1944—1947 рр. За ред. проф. М.Якименка. Полтава: Сімон, 2007. 100 с.
  • 13. Barwinski M. Ukrainskie i Lemkowskie struktury organizacyjne w Polsce w latach 1956—2012. Acta universitatis Lodziensis. Folia Geographica socio-oeconomica. 2912. № 12.
  • 14. «Русини є органічною складовою української нації…». Лемківщина. 2011. № 3.
  • 15. Гладик С. На Лемківщині про Лемківщину. Лемківщина. 1991. Ч. 3. С. 5—6.
  • 16. Гула В. Об’єднання лемків — товариство «Лемківщина». Лемківщина. 1991. Ч. 3.
  • 17. В. Г. Письмо, адресоване голові ФДЛ. Лемківщина. 1992. № 3.
  • 18. Бідзіля Ю. Проблеми функціонування україномовної преси Словаччини (середина ХХ — початок ХХІ століття). Наукові записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Т. 26. 2013. № 3.
  • 19. Мушинка М. Нові організації лемків Пряшівщини. Лемківщина. 1991. № 3. С. 9—10.
  • 20. Мулеса В. До свого по своє. А як і за що? Дзвони Лемківщини. 2009. Травень-червень. № 3.
  • 21. Вовканич І., Сюсько І. Оптація між ЧСР і СРСР в 1945—1947 рр. та проблеми мови і освіти: URL: http: www.clovekaspolocnast.sk/jguery/pdf.php?gui С. 240 (дата звернення 27.02.2021 р.).
  • 22. Алмашій В. Перший світовий конгрес русинів у Меджилабірцях 23—24 березня 1991 року та його передумови. Науковий вісник Ужгородського універитету. Серія політологія, соціологія, філософія. Вип. 15. 2010.
  • 23. Мишанич О. Політичне русинство і що за ним? Лемківщина. 1999. № 4.
  • 24. Нови лемковски (і не лем) часописи. Бесіда. 1994. № 2.
  • 25. Закон Польської Республіки «Про національні та етнічні меншини та про регіональну мову» від 6 січня 2005 р. URL: http://language-policy.info/movne-za ko nodavstvo/polska-respublika/zakon-polskoji-res publiky-pro-natsionalni-ta-etnichni-menshyny-ta-pro-rehionalnu-movu/ (дата звернення 27.02.2021 р.)
  • 26. Лемківська хроніка. Ватра. 2011. № 4.
  • 27. Масляна А. Свято русинськуй культуры у Польщі. Русинський світ. 2015. № 3. Річник 13. С. 2—3.
  • 28. Не даме ся українізувати, словакізувати. Бесіда. 1992. № 1.
  • 29. Національне питання в Україні ХХ — початку ХХІ ст.: історичні нариси. Ред. рада В. Литвин (голова), Г. Боряк, В. Даниленко та ін.; відп. ред. В. Смолій. Київ: Ніка Центр, 2012.
  • 30. Мишанич О. Русини: політика, історія, культура. Ужгород: Гражда, 2012. 352 с.
  • 31. Панчук М. Політичне русинство в Україні. Політична думка. 1995. № 2—3. С. 116—123.
  • 32. Балега Ю. Політичне русинство і будівництво ук раїнської держави. Ужгород: Гражда, 2003. 196 с.
  • 33. Кабачій Р. Останній із…лемків? Форум націй. 2013. № 7—8. URL: http:// www.forumn.kiev.ua/newspa per/archive/132/ostannii-iz%E2%80%A6lemkiv.html (дата звернення 27.02.2021 р.).
  • 34. Костяк Н. Дві версії наративу Лемківщини в творах лемківських авторів Польщі. Slavia Orientalis. 2011. Т. LХ. № 1.
  • 35. Мушинка М. У Словаччині на конференції обговорю вали питання дослідження русинів та українців Цен трально-Східної Європи. URL: https://zakarpattya.net.ua/Special/131770-U-Slovachchyni-na-konferentsii-obhovoriuvaly-pytannia-doslidzhennia-rusyniv-ta-ukraintsiv-TSentralno-Skhidnoi-IEvropy-FOTO (дата звернення 17.12.2018 р.)
  • 36. Сополига М. Наукова конференція «Українці в історії та культурі Карпат» у Свиднику засудила штуч ні технології з поділу». URL: https://zakar pattya.net.ua/Special/155968-Naukova-konferen tsiia-Ukraintsi-v-istorii-ta-kulturi-Karpat-u-Svydnyku-zasu dyla-shtuchni-tekhnolohii-z-podilu-ukrainstva (дата зверення 17.12.2018).
  • 37. Любчик І. Лемківщина й лемки в російському дискурсі новітньої доби. Український історичний журнал. 2017. № 2. С. 117—125.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »