Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171). С. 505—510
УДК 303.042/[397+398]
DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.505
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МЕТОД В ЕТНОЛОГІЇ: ДО ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ
КУХАРЕНКО Олександр
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
- кандидат філологічних наук, доцент,
- Харківська державна академія культури,
- Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
- Контакти: e-mail: art-red@ukr.net
Анотація. Метою статті є встановлення того, які саме структури слід вважати найхарактернішими й найтиповішими для основоположників структурно-функціонального аналізу в етнології — К. Леві-Строса, А. Редкліффа-Брауна, Е. Ліча, В. Тернера, В. Проппа.
Актуальність і наукова новизна теми полягає в тому, що досі жоден із численних дослідників школи функціонального структуралізму не ставив перед собою подібного завдання. Під терміном «структура» засновники структурно-функціонального методу розуміли упорядковане розташування елементів чи частин, поєднаних одна з іншою в значно ширшу єдність.
Знайомлячись практично з усіма основними працями вказаних учених, дослідник виділяє головну для кожного з них структуру та демонструє її функціональні можливості.
Автор статті доходить висновку, що можливості структурно-функціонального методу далеко не вичерпані й указана методика може успішно використовуватися для новітніх досліджень в окремих галузях етнологічної науки.
Ключові слова: етнологія, структуралізм, структурно-функціональний метод,К. Леві-Строс, А. Редкліфф-Браун, Е. Ліч, В. Тернер, В. Пропп.
Надійшла 24.04.2023
Список використаних джерел
- 1. Никишенков А.А. История британской социальной антропологии. Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 2008. 496 с.
- 2. Лурье С.В. Психологическая антропология: история, современное состояние, перспективы: Учебн. пособ. 2-е изд. Москва: Академический Проект; Альма Матер, 2005. 624 с.
- 3. Hsu F.L.K. Passage to Understanding. The Making of Psychological anthropology. Los Angeles, 1978. P. 140—156.
- 4. Radcliffe-Brown A.R. Functionalism: A Protest. American Anthropologist. 1949. V. 51. № 2. P. 320—323.
- 5. Рэдклифф-Браун А.Р. Метод в социальной антропологии. Москва: КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2001. 416 с.
- 6. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва: Глав. ред. восточной литературы, 1985. 536 с.
- 7. Лич Э. Культура и коммуникация. Логика взаимосвязи символов. Москва: Восточ. лит-ра, 2001. 142 с.
- 8. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
- 9. Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука, 1983. 277 с.
- 10. Афанасьев А.Н. Народные русские сказки. Вып. 6. Москва, 1861. 372 с.
- 11. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. Ленинград: Наука, 1979. 440 с.
- 12. Uther H.J. The Types of International Folktales. A Classification and Bibliography. V. 2. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 2004. 536 p.
- 13. Пропп В.Я. Морфология сказки. Москва: Наука, 1969. 168 с.
