Архів
Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 825-1150 DOI... переглянути»
2016 рік, випуск 2 переглянути»
2020 рік, випуск 2 переглянути»
2017 рік, випуск 4 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171).  С. 505—510

УДК 303.042/[397+398]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.505

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МЕТОД В ЕТНОЛОГІЇ: ДО ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ

КУХАРЕНКО Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: art-red@ukr.net

Анотація. Метою статті є встановлення того, які саме структури слід вважати найхарактернішими й найтиповішими для основоположників структурно-функціонального аналізу в етнології — К. Леві-Строса, А. Редкліффа-Брауна, Е. Ліча, В. Тернера, В. Проппа.

Актуальність і наукова новизна теми полягає в тому, що досі жоден із численних дослідників школи функціонального структуралізму не ставив перед собою подібного завдання. Під терміном «структура» засновники структурно-функціонального методу розуміли упорядковане розташування елементів чи частин, поєднаних одна з іншою в значно ширшу єдність.

Знайомлячись практично з усіма основними працями вказаних учених, дослідник виділяє головну для кожного з них структуру та демонструє її функціональні можливості.

Автор статті доходить висновку, що можливості структурно-функціонального методу далеко не вичерпані й указана методика може успішно використовуватися для новітніх досліджень в окремих галузях етнологічної науки.

Ключові слова: етнологія, структуралізм, структурно-функціональний метод,К. Леві-Строс, А. Редкліфф-Браун, Е. Ліч, В. Тернер, В. Пропп.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Никишенков А.А. История британской социальной антропологии. Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Пе­тер­бург. ун-та, 2008. 496 с.
  • 2. Лурье С.В. Психологическая антропология: история, современное состояние, перспективы: Учебн. пособ. 2-е изд. Москва: Академический Проект; Альма Матер, 2005. 624 с.
  • 3. Hsu F.L.K. Passage to Understanding. The Making of Psychological anthropology. Los Angeles, 1978. P. 140—156.
  • 4. Radcliffe-Brown A.R. Functionalism: A Protest. American Anthropologist. 1949. V. 51. № 2. P. 320—323.
  • 5. Рэдклифф-Браун А.Р. Метод в социальной антропологии. Москва: КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2001. 416 с.
  • 6. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва: Глав. ред. восточной литературы, 1985. 536 с.
  • 7. Лич Э. Культура и коммуникация. Логика взаимосвязи символов. Москва: Восточ. лит-ра, 2001. 142 с.
  • 8. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
  • 9. Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука, 1983. 277 с.
  • 10. Афанасьев А.Н. Народные русские сказки. Вып. 6. Москва, 1861. 372 с.
  • 11. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. Ленинград: Наука, 1979. 440 с.
  • 12. Uther H.J. The Types of International Folktales. A Classification and Bibliography. V. 2. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 2004. 536 p.
  • 13. Пропп В.Я. Морфология сказки. Москва: Наука, 1969. 168 с.

читати публікацію»

Наші автори
Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »