Архів
2010 рік, випуск 1-2 переглянути»
Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 265-522 “За... переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1309-1558 DOI... переглянути»
2011 рік, випуск 5 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 307—313

УДК 007:316.485.6 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.307

ПРО ЗАСАДИ ДІАЛОГУ

ЯСЬКІВ Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8327-022X
  • доктор технічних наук,
  • Український католицький університет,
  • проректор з наукової роботи,
  • вул. І. Свєнціцького, 17, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: oleh.yaskiv@ucu.edu.ua

Анотація. Актуальність статтіполягає у потребі вивчення проблеми діалогу та способів його представлення. Об’єктом дослідження є різні види діалогу, предметом — шляхи подолання проблем комунікації, які автор вбачає в усвідомленні співрозмовниками імовірнісного характеру знань. Новизна дослідження — в авторському підході до розуміння поглядів та переконань, які мають різні значення під час діалогу.

Однією з причин непорозумінь як міжособистісних, так і міжспільнотних, є хибне ставлення до характеру знань. Тому автор вводить поняття гіпотетичної істинності і неповноти знання, яке позбавляє співрозмовників потреби догматично ставитись до власних переконань. У рамках цих уявлень про діалог автор дає розрізнення віри і довіри і наголошує на розрізненні їхньої ролі у формуванні особистих переконань. Результатом переосмислення засад діалогу автор обґрунтовує неминучість неспокою в людській екзистенції та окреслює шляхи до подолання глобальних конфліктів між людськими спільнотами.

Методологічною основою студії є принципи філософсько-антропологічного аналізу та системного підходу до вивчення явища діалогу.

Ключові слова: діалог, імовірнісний характер знань, відмінність між поглядами та переконаннями, характер істинності, віра і довіра, формування переконань.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Penrose Roger. Fashion, Faith, and Fantasy in the New Physics of the Universe. Prinestone: University Press, 2017. 522 p.
  • 2. Bambach Charles R. Heidegger Dilthey and the Crisis of Historicism. Ithaca: Cornell University Press, 1995. 304 с.
  • 3. Bohm David. On Dialogue. Routledge, 2004. 144 p.
  • 4. Поппер K. Логика и рост научного знания. Москва: Прогресс, 1983. 605 с.
  • 5. Филипп Ф. Философия науки. Связь между наукой и философией. Москва, 1960. 328 c.

читати публікацію»

Наші автори
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »