« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 353—360

УДК [069.01:[728.6:39]](477.83-25)(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.353

МУЗЕЄФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ ІМЕНІ КЛИМЕНТІЯ ШЕПТИЦЬКОГО

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна;
  • старша викладачка кафедри історії,
  • музеєзнавства та культурної спадщини
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

Анотація. Метою запропонованої розвідки є визначення ефективності перетворення предметів культурної спадщини в об’єкти музейного показу. Для її реалізації поставлене одне завдання — на прикладі Львівського музею-скансену народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького покроково «роздивитися» музеєфікацію зсередини для подальшого осмислення її дієвості.

Характерною рисою експозиції було переважання дере в’яних споруд. У процесі музеєфікації вчені музею зустрілися з багатьма труднощами у виборі та відтворенні майбутніх експонатів. Під час музеєфікації відбувається не тільки музейно-експозиційне використання об’єктів культурної спадщини, але збереження їх історичної, естетичної, мистецької цінності, їх свідчень про події, факти, життя та діяльність людей чи спільнот. Це є одним зі способів перетворення об’єктів культурної спадщини на справжньою невід’ємну частину національної культури. Тож важливим під час процесу музеєфікації є збереження як матеріальної структури та місця розташування об’єктів спадщини, так і нематеріальних свідчень про культурну спадщину.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: музеєфікація, музей, культурна спадщина, скансен, Львів.

Надійшла 28.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Здіорук С., Литвиненко О., Розумна О. Культурна політика України: національна модель у європейському контексті: аналітична доповідь. Київ: НІСД, 2012. 64 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-02/Kultura_Zdioruk-beb1d.pdf (дата звернен ня: 25.01.2023).
  • 2. Горбик В. (відп. ред.), Дорошко О., Кот C., Лугова О., Попович C., Сокол Т., Федоренко H. Історико-куль турна спадщина: проблеми дослідження і збе реження. Київ, 1998. 399 с. URL: http://resource.history.org.ua/item/0014571 (дата звернення: 25.01.2023).
  • 3. Данилюк А., Красовський І., Янов В. Музей народної архітектури і побуту у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1980. 183 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Danyliuk_Arkhyp/Muzei_narodnoi_arkhitektury_ta_pobutu_u_Lvovi_putivnyk/ (дата звернення: 27.02.2023).
  • 4. Закон України «Про охорону культурної спадщини». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 #Text (дата звернення: 25.01.2023).
  • 5. Гріффен Л., Титова О. Використання об’єктів культурної спадщини. Сіверщина в історії України. 2015. Вип. 8. C. 6—9. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/127538/03-Hriffen.pdf?sequence=1 (дата звернення: 27.02.2023).
  • 6. Данилюк А. Крізь призму часу. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 125—126. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Danyliuk_Arkhyp/Kriz_pryzmu_chasu.pdf? (дата звернення: 27.02.2023).
  • 7. Красовський І. Музей народної архітектури і побуту у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1975. 64 с. URL: https://etnoua.info/wp-content/gallery/mnap_lviv_putivnyk_1975/MNAP_Lviv_1975_06_web.jpg (дата звернення: 27.02.2023).
  • 8. Гудченко З. Музей народної архітектури. Київ: Будівельник, 1981. 120 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Hudchenko_Zoia/Muzei_narodnoi_arkhitektury_Ukrainy.pdf? (дата звернення: 27.02.2023).
  • 9. Титова О. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях. Праці Центру пам’ятко знавства: Зб. наук. пр. 2009. Вип. 15. С. 83—86 URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/12345 6789/14242/07-Titova.pdf?sequence=1 (дата звернення: 27.02.2023).
  • 10. Склокіна І. Локальні музеї у динамічному світі: (пост)радянська спадщина та майбутнє. Львів, 2015. URL: https://openplace.com.ua/lokalni-muzeyi-u-dynamichnomu-sviti-post-radyanska-spadshhyna-ta-majbutnye/ (дата звернення: 27.02.2023).
  • 11. Брич М. 2020. Архітектурно-просторова організація музеїв під відкритим небом в Україні. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Національний університет «Львівська Політехніка» URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/3802/brychdysertaciya.pdf (дата звернення: 27.02.2023).
  • 12. Лисий І. Вектори музеєфікації замків Івано-Франківської області. Військово-історичний мериді ан. 2017. Вип. 16. С. 75—87. URL: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/12.07.2017/pdf/VIM_16_2017-75-87.pdf (дата звернення: 27.02.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »