« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 343—352

УДК [39(=512.145):314.724(477.75:477.44)]:303

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.343

ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ЛЮДИ ВІД КРИМУ ДО ВІННИЦІ (НА ПРИКЛАДІ КРИМСЬКИХ ТАТАР, СЕЛА НОВА ГРЕБЛЯ ХМІЛЬНИЦЬКОГО Р-НУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.)

КУРЯЧА Марія

  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: maria.kuriacha@gmail.com

Анотація. Ця стаття створена за результатами інтерв’ю проекту «Кримські татари: коли ми повернемося», які проводилися серед кримських татар, переселених у село Нова Гребля Вінницької області. Об’єктом дослідження є соціокультурна інтеграція внутрішньо переміщених осіб внаслідок російсько-української війни на Вінниччині. Актуальність  статті зумовлена потребою вивчення корінного народу Криму в умовах триваючої російсько-української війни. Кримськотатарська громада, з якою проводилися інтерв’ю, є активною  учасницею війни та організаторкою і керівницею добровольчого батальйону «Крим», який тепер увійшов до складу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Також громада є активною учасницею і організаторкою громадсько-культурного життя Вінниці та регіону. З 2014 року у Вінницькій області з’явилася невелика група кримських татар-переселенців, яким надали у користування покинутий гуртожиток у селі Нова Гребля Калинівського району. Життя в кардинально нових обставинах відносно замкнутої мусульманської групи з кількох десятків сімей, де кожен чоловік має по декілька дружин, ускладнювало умови життя самих сімей. Такі соціокультурні особливості стали причиною певних протиріч з місцевими жителями на побутовому рівні через різне сприйняття простору, їжі, а також відмінні комунікативні практики.

Головною метою дослідження є аналіз детермінант конструювання та трансформації ідентичностей ВПО мешканців Сходу та Півдня та їхня інтеграція у спільний соціокультурний дискурс із громадами, що їх приймають. Методологія дослідження полягає у соціокультурному підході до вивчення ВПО.

Ключові слова: кримські татари, внутрішньо переміщена особа, інтеграція, релігія, Вінниччинa.

Надійшла 17.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії. Київ: Інститут демократії імені Пилипа Орлика, 2017. 120 с.
  • 2. Газізова Н. Кримські татари в умовах інтеграції в український простір. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Ф. Кураса НАН України. Київ, 2022. С. 437—446.     
  • 3. Марков І. Міграція та етнічність: деякі аспекти конструювання горизонтального простору співбуття. Народознавчі зошити. 2015. № 6. С. 1339–1345. URL: http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2015-6/10.pdf
  • 4. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. Київ: Сучасна гуманітарна бібліотека, 2002. 176 с.
  • 5. Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. Київ: Дух і літера, 2011. 143 с.
  • 6. Крим: шлях крізь віки. Історія в запитаннях і відповідях. Київ: Інститут історії України НАН України. Відп. ред. В.А. Смолій, 2014. 456 с.
  • 7. Айдинкая І.Ю. Турецько-українське партнерство в економічних інтеграційних об’єднаннях. Київ: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету, 2000. 173 с.
  • 8. «Кримські татари. Друзі чи вороги». Блог імені Т.Г. Шевченка.  Листопад 29, 2019. URL: https://www.youtube.com/watch?v=_wyYYVREWRY  (дата звернення: 09.01.2023).
  • 9. Кримські татари. Коли ми повернемось. Блог: memory.org.ua.  Грудень 17, 2019. URL:  https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=1lQzNBYye0E &fbclid=IwAR3-0pi3tJAVnRJorPyGffdlGiRV9CydtTax0Z8zis2tj6-5P4780Wv9CTc&app=desktop  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 10. «Як кримська татарка творила для школи на Вінниччині героїв українських казок». Depo. 2018.  URL: https://vn.depo.ua/ukr/vn/krimska-tatarka-ozhivila-u-shkoli-na-vinnichchini-geroyiv-ukrayinskih-kazok-20180524779531  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 11. «Ахтем Сеітаблаєв та його Крим». Листопад 2020. URL: https://ukrainer.net/akhtem-crimea/  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 12. «Мешканці Нової Греблі хочуть виселити кримських татар». Vlasno. Березень 2015. URL: http://vlasno.info/suspilstvo/dopomoga/sotszakhist/item/2379-meshkantsi-novoi-hrebli-khochut-vyselyty-krymskykh-tatar  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 13. Жмуд Н.В. Кримськотатарські студії на Вінниччині: на шляху до порозуміння (із досвіду роботи). Вісник факультету історії, права і публічного управління. Ред. Мельничук О.А. Вінниця, 2020. С. 50—52.
  • 14. «Командир добробату «Крим» Іса Акаєв: «Ми повернемо Крим однозначно». ArmyInform. Березень 2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/03/koman-dyr-do-brobatu-krym-isa-akayev-my-povernemo-krym-odnoznachno/  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 15. Акімов А. в інтерв’ю з Іваном Дендюком, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—13.
  • 16. Гульнара в інтерв’ю з Яною Жиголою, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—15.
  • 17. Юлія Піскунова в інтерв’ю з Марією Курячою, травень 2018 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—28.
  • 18. «Проблеми кримських татар недооцінюються в європейських політичних дебатах». Радіо Свобода. Травень 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27745 291.html  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 19. Мукадер та українка, яка прийняла іслам в інтерв’ю з Яною Жиголою, 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—8.
  • 20. Османова Фотіна, Османова Мунівер та дочка в ін-тер-в’ю з Яною Жиголою та Анною Колошею. Травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—25.
  • 21. Мунівер в  інтерв’ю з Анною Кокошею, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—11.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »