« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 353—360

УДК [069.01:[728.6:39]](477.83-25)(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.353

МУЗЕЄФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ ІМЕНІ КЛИМЕНТІЯ ШЕПТИЦЬКОГО

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна;
  • старша викладачка кафедри історії,
  • музеєзнавства та культурної спадщини
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

Анотація. Метою запропонованої розвідки є визначення ефективності перетворення предметів культурної спадщини в об’єкти музейного показу. Для її реалізації поставлене одне завдання — на прикладі Львівського музею-скансену народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького покроково «роздивитися» музеєфікацію зсередини для подальшого осмислення її дієвості.

Характерною рисою експозиції було переважання дере в’яних споруд. У процесі музеєфікації вчені музею зустрілися з багатьма труднощами у виборі та відтворенні майбутніх експонатів. Під час музеєфікації відбувається не тільки музейно-експозиційне використання об’єктів культурної спадщини, але збереження їх історичної, естетичної, мистецької цінності, їх свідчень про події, факти, життя та діяльність людей чи спільнот. Це є одним зі способів перетворення об’єктів культурної спадщини на справжньою невід’ємну частину національної культури. Тож важливим під час процесу музеєфікації є збереження як матеріальної структури та місця розташування об’єктів спадщини, так і нематеріальних свідчень про культурну спадщину.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: музеєфікація, музей, культурна спадщина, скансен, Львів.

Надійшла 28.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Здіорук С., Литвиненко О., Розумна О. Культурна політика України: національна модель у європейському контексті: аналітична доповідь. Київ: НІСД, 2012. 64 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-02/Kultura_Zdioruk-beb1d.pdf (дата звернен ня: 25.01.2023).
  • 2. Горбик В. (відп. ред.), Дорошко О., Кот C., Лугова О., Попович C., Сокол Т., Федоренко H. Історико-куль турна спадщина: проблеми дослідження і збе реження. Київ, 1998. 399 с. URL: http://resource.history.org.ua/item/0014571 (дата звернення: 25.01.2023).
  • 3. Данилюк А., Красовський І., Янов В. Музей народної архітектури і побуту у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1980. 183 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Danyliuk_Arkhyp/Muzei_narodnoi_arkhitektury_ta_pobutu_u_Lvovi_putivnyk/ (дата звернення: 27.02.2023).
  • 4. Закон України «Про охорону культурної спадщини». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 #Text (дата звернення: 25.01.2023).
  • 5. Гріффен Л., Титова О. Використання об’єктів культурної спадщини. Сіверщина в історії України. 2015. Вип. 8. C. 6—9. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/127538/03-Hriffen.pdf?sequence=1 (дата звернення: 27.02.2023).
  • 6. Данилюк А. Крізь призму часу. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 125—126. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Danyliuk_Arkhyp/Kriz_pryzmu_chasu.pdf? (дата звернення: 27.02.2023).
  • 7. Красовський І. Музей народної архітектури і побуту у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1975. 64 с. URL: https://etnoua.info/wp-content/gallery/mnap_lviv_putivnyk_1975/MNAP_Lviv_1975_06_web.jpg (дата звернення: 27.02.2023).
  • 8. Гудченко З. Музей народної архітектури. Київ: Будівельник, 1981. 120 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Hudchenko_Zoia/Muzei_narodnoi_arkhitektury_Ukrainy.pdf? (дата звернення: 27.02.2023).
  • 9. Титова О. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях. Праці Центру пам’ятко знавства: Зб. наук. пр. 2009. Вип. 15. С. 83—86 URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/12345 6789/14242/07-Titova.pdf?sequence=1 (дата звернення: 27.02.2023).
  • 10. Склокіна І. Локальні музеї у динамічному світі: (пост)радянська спадщина та майбутнє. Львів, 2015. URL: https://openplace.com.ua/lokalni-muzeyi-u-dynamichnomu-sviti-post-radyanska-spadshhyna-ta-majbutnye/ (дата звернення: 27.02.2023).
  • 11. Брич М. 2020. Архітектурно-просторова організація музеїв під відкритим небом в Україні. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Національний університет «Львівська Політехніка» URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/3802/brychdysertaciya.pdf (дата звернення: 27.02.2023).
  • 12. Лисий І. Вектори музеєфікації замків Івано-Франківської області. Військово-історичний мериді ан. 2017. Вип. 16. С. 75—87. URL: https://vim.gov.ua/pages/_journal_files/12.07.2017/pdf/VIM_16_2017-75-87.pdf (дата звернення: 27.02.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »