« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 361—366

УДК 27-526.62(=161.2:4-15)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.361

УКРАЇНСЬКА КАНОНІЧНА І НЕКАНОНІЧНА ЦЕРКОВНА ІКОНОГРАФІЯ В КОНТЕКСТІ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

КОЗІНЧУК Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8518-5686
  • доктор філософії,
  • член Національної спілки художників України,
  • доцент кафедри богослов’я,
  • Івано-Франківської Академії Івана Золотоустого;
  • провідний науковий співробітник,
  • Музей мистецтв Прикарпаття;
  • докторант Прикарпатського національного університету
  • ім. Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Дослідження української канонічної і неканонічної церковної іконографії в контексті сакрального мистецтва Західної Європи на сьогоднішній день є актуальним. Метою наукової розвідки є дослідження мистецтва і духовності українських ікон в контексті сакрального мистецтва Західної Європи.

Об’єктом дослідження обрано український канонічний і неканонічний іконопис культового мистецтва, а предметом відображення в мистецьких церковних творах України західноєвропейських елементів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності, історизму культового мистецтва. Методологія дослідження полягає в залученні основоположних принципів системного мистецтвознавчого аналізу. У статті використані методологічні принципи вітчизняних та іноземних культурологів, богословів та мистецтвознавців (Г. Дятлева, С. Хворостухіна, О. Семенова, В. Овсійчука, Д. Степовика, В. Жаборюка, М. Джозефа, П. Висоцкої). Для формування джерельної бази проведено аналіз основних культурологічних, мистецтвознавчих і богословських досліджень, що охоплюють дане поле зацікавлення та огляд автором канонічних і неканонічних ікон та картин у фондових збірках Музею мистецтв Прикарпаття та інших закладах музейного типу. Основою роботи є власні спостереження автора з посиланням на авторитетні джерела.

Ключові слова: канон, ікона, живопис, мистецтво, культура, стиль, ренесанс, бароко, іконопис.

Надійшла 16.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Джозеф МРая. Лик Божий: Вступ до східної духовності. Львів: Свічадо, 2011. 216 с.
  • 2. Дятлева Г.В., Хворостухина С.А., Семенова О.В. По пулярная история живописи. Западная Европа. Москва: Вече, 2001. 480 с.
  • 3. Жаборюк А.А. Бароко: доба, людина, стиль, художній світ. Одеса: Астропринт, 2015. 204 с.
  • 4. Жолтовський П. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог. Київ: Наукова думка, 1982. 287 с.
  • 5. Степовик Д.В. Нова українська ікона XX і початку XXI століть: Традиційна іконографія та нова стилістика. Львів: Місіонер, 2013. 288 с.
  • 6. Овсійчук В. Майстри українського барокко. Київ: Наукова думка, 1991. 400 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »