« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 372—378

УДК 94:[[061:7:077]:355.257.7=161.2](430)”1915/1918″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.372

ДІЯЛЬНІСТЬ «УКРАЇНСЬКОЇ КООПЕРАТИВНОЇ КУСТАРНОЇ СПІЛКИ» 1915—1918 РР. У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ РОСІЇ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ПІД ПРОВОДОМ МИХАЙЛА ПАРАЩУКА

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути діяльність «Української кооперативної кустарної спілки» у 1915—1918 рр. Першої світової війни, що була створена заходами Союзу визволення України у таборі Раштат (Німеччина) з числа ув’язнених-українців зі складу царської армії і ґрунтувалася на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва; висвітлити внесок Михайла Паращука у становлення та розгортання роботи «Української кооперативної кустарної спілки»; з’ясувати вплив українського декоративно-ужиткового мистецтва на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції військовополонених-українців.

Об’єктом дослідження є аспекти національної культурно-просвітньої роботи серед ув’язнених вояків-українців, які утримувались у таборі Раштат, а предметом — організаційні заходи та мистецькі практики «Української кооперативної кустарної спілки».

Джерельну базу статті склали світлини з архіву мистецтвознавця Олега Сидора, факти зі щоденника М. Па ращука.

Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та біографічного методів, а також методу феноменологічного аналізу.

Ключові слова: народне мистецтво, культурно-освітня робота, табір, полонені, Раштат, Союз визволення України.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л.Роль народного мистецтва у консолідації суспільства в умовах кризових ситуацій. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 4—12.
  • 2. Терлецький О. Українці в Німеччині 1915—1918: історія української громади в Раштаті. Київ; Ляйпциґ, 1919. Т. 1. 429 с.
  • 3. Срібняк І. Мистецькі осередки полонених українців у таборі Раштат (друга половина 1915—1916 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Київ, 2014. Вип. 5 (123). С. 59—62.
  • 4. Срібняк І. Національно-організаційна та культурно-просвітницька діяльність полонених українців у таборі Раштат (Німеччина) у 1915—1917 рр. Сіверянський літопис. Чернігів, 2014. № 6 (120). С. 309—324.
  • 5. Срібняк І. Створення та діяльність Комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат (друга половина 1918 р.). Київські історичні студії. Київ, 2017. № 1 (4). С. 3—8.
  • 6. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ, 1994. 227 с.
  • 7. Ониськів М., Хаварівський Б. Українець Михайло Паращук: Ровесник болгарської волі, Страдник нашої долі. Тернопіль, 2003. 176 с.
  • 8. Герус Л., Паска Б. Паращук Михайло Іванович. Західно-Українська Народна Республіка 19181923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П—С. Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт, 2020. С. 68—70.
  • 9. Декоративна тарілка з гончарної майстерні-школи Михайла Паращука. 1918 р. Раштат (з колекції М. і М. Лабуньків). Нотатки з мистецтва. Філадельфія: накладом відділу Об’єднання мистців-українців в Америці. 1989. Ч. 29. С. 34.
  • 10. Новість у таборі. Розсвіт: часопис полонених громади «Самостійна Україна». 1917. 17 лютого. Ч. 8 (73).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »