Народознавчі зошити. 2023. № 2 (170). С. 379—385
УДК 745.51:008(477.83/.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.379
МИСТЕЦТВО ЯК ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ФЕНОМЕН САКРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ
ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103
- доктор мистецтвознавства, професор,
- Львівський державний університет фізичної культури,
- кафедра хореографії та мистецтвознавства
- імені Івана Боберського,
- вул. Костюшка, 11, 79007, м. Львів, Україна,
- Контакти: е-mail: odre2010@ukr.net
Анотація. Мистецтво відігравало важливу роль у сакральній культурі українців Галичини і трактується у нашому дослідженні в сенсі розуміння творів, виконаних для релігійного культу українців Галичини. Символіка у сакральному мистецтві має свою національну основу. Метою статті є комплексне дослідження мистецтва як художньо-естетичного феномену української сакральної культури в Галичині, показати, що в умовах відсутності української державності сюжетні зображення утверджували національну автентичність, релігійну культуру й духовність українців. Ніде у світі філософія символіки християнської віри не набула такого значення в орнаментиці, як у іконостасах українських церков. Іконографічний репертуар сакрального різьблення, малярства відігравав дуже важливе культурологічне, інформаційне і пізнавальне значення.
Основними методами є структурно-логічний, мистецтвознавчі методи образно-стилістичного, іконографічного аналізу.
Висновки. Власне інтерпретація інваріантності сакральної культури теж була однією із світоглядних засад творчості майстрів народного сакрального різьблення в Галичині, завдяки чому їхні традиції дійшли до початку ХХ ст. і подарували світу шедеври українського стилю. Мистецтво у сакральній культурі відіграло важливу релігійно-естетичну функцію у національно-культурній ідентифікації українців Галичини та посіло високий статус у національній культурі України та в архітектоніці її культурного простору.
Ключові слова: філософія мистецтва, сакральна культура, християнська віра, церква, іконостас.
Надійшла 6.03.2023
Список використаних джерел
- 1. Щербаківський В. Українське мистецтво (Вибрані неопубліковані праці). Київ: Либідь, 1995. 286 с.
- 2. Одрехівський Р.В. (2022). Світоглядні засади в художній творчості майстрів церковного різьблення в Галичині (кінець ХІХ — перша третина ХХ століття). Львів, 2022. Народознавчі зошити. № 1. С.3135. DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.031
- 3. Хома І. Нарис історії Вселенської Церкви. Львів: Стрім, 1995. 302 с.
- 4. Личковах В. (2018). Семіотика українського та польського авангарду в світлі ідей львівсько-варшавської філософської школи. Вісник національної академії керівних кадрів культуриі мистецтв. 2018. № 2. С. 25—31.
- 5. Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 519 с.
- 6. Словник іншомовних слів. За редакцією О. Мельничука. Київ: Головна редакція УРЕ, 1977. 774 с.
- 7. Феноменологія та герменевтика. URL: http://helpiks.org/4-107288.html (Дата звернення 09.10.2020).
- 8. Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. Уклад.: Василь Яременко, Оксана Сліпушко. Київ: Аконіт, 2000.
- 9. Енциклопедія українознавства: слов. частина: в 11 т. Гол. ред. Кубійович В. Перевид. в Україні. Львів, 1993—2003.
- 10. Федорів Ю. Пояснення церковних Богослужень і Святих Тайн. Торонто, 1976. 300 с.
- 11. Кошетар У.П. Українська греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Галичини (1900—1939): начальний посібник. Київ: МАУП, 2005. 126 с.
- 12. Тимків Б.М. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. 563 с.
- 13. Катрій Ю. Пізнай свій обряд! Ню-Йорк; Рим: Видавництво оо. Василіян, 1982. 136 с.
