« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 386—395

УДК 7.04.011.26(477.43/.44)”19/20″:[39(=161.2):728.6]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.386

ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНА «ХАТНІЙ ІКОНОСТАС»

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. Прикрашання домівок образами було властивим для біль шості регіонів Руси-України. Цю тенденцію засвідчують фото сільського житла останньої чверті ХІХ — початку ХХ ст. У статті розглянуто поширення комплексів хатніх ікон, складовою яких були багатосюжетні твори.

Метою статті є пояснити появу та впровадження терміна хатній іконостас, обґрунтувати його смислові конотації, доречність використання, виявити специфіку творів, яких він стосується. Об’єктом дослідження є іконописна спадщина народних малярів Поділля (твори з приватних і музейних збірок України), предметом — іконографічні особливості, принципи творення багатосюжетних ікон, як певного унікального прояву народної творчості. Територіальні межі стосуються теренів Східного Поділля (місця віднайдення більшості багатосюжетних зразків), для порівняння до уваги взято традиції хатнього іконопису всієї України. Хронологічні межі — період розквіту явища у зазначений часовий період.

Використані: історичний метод дослідження — для фіксації хронології поширення хатніх образів, порівняльно-історичний — задля зіставлення регіональних традицій. Значна частин дослідження проведена на основі іконографічно-порівняльного аналізу. Новизна праціполягає в розгляді структури подільських багатосюжетних ікон і виявленні закономірностей їхньої побудови: з ієрархічним підпорядкуванням основному сюжету та без нього. Прослідковано за формуванням принципів народної іконографії та їхнім використанням у згаданих творах.

Ключові слова: хатня ікона, народна іконографія, багатосюжетні твори, принципи композиції, народний маляр, хатній іконостас, народна традиція.

Надійшла 28.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Алеппський Павло. Подорож Антіохійського патріарха Макарія: фрагменти. Всесвіт. 1985. № 12.
  • 2. Січинський В. Чужинці про Україну. URL: http://zounb.zp.ua/resourse/scarbnicya/chuzhinci/indexf.html (дата звернення: 08.02.2023).
  • 3. Труды Подольского епархиального исторически-ста титистического комитета под ред. Е. Сецинского. Приходы и церкви Подольськой епархии. Выпуск 9. Каменець-Подольскь, 1901. 1267 с.
  • 4. Коцюбинський М. На віру. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2537&page=8 (дата звернення 03.02. 2023).
  • 5. Нечуй-Левицький І.С. Твори: в 2 т. Старосвітські батюшки та матушки. Київ, 1977. Т. 2.
  • 6. Яворовский М.І. Дом зажиточного Подольского священника и комнатные украшения во вкусе прошлого века. ПЕВ. 1880. № 3.
  • 7. Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. 1. Художественное убранство до ма в прошлом и настоящем. Киев, 1914. 141 с.
  • 8. Степовик Д. Вітражі Адама Стальоного-Доб жанського: до питання зближення католицького християнського мистецтва з православним. Сучасне українське декоративне мистецтво: збереження національної своєрідності в умовах глобалізації. Київ, 2019. С. 214—226.
  • 9. Зілінко Р. Формування і структура українського іконостаса. URL: https://www.osbm.org.ua/index.php/ publikatsiyi/liturhiya/1835-formuvannia-i-struktura-ukrainskoho-ikonostasa (дата звернення: 03.02.2023).
  • 10. Степовик Д. Іконологія і іконографія. Івано-Франківськ, 2003. 312 с.
  • 11. Богомолець О. Українська домашня ікона. Київ, 2017. 518 с.
  • 12. Найден О. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ, 2009. 546 с.
  • 13. Єсюнін С. Спорудження типових полкових храмів у районі дислокування 12-го армійського корпусу наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть. URL: https://www.religio.org.ua (дата звернення: 08.02.2023).
  • 14. Романів-Тріска О. Коронування Діви Марії. Народна ікона Чернігівщини. Львів, 2015. 424 с.
  • 15. Лихач Л., Корнієнко М. Ікони Шевченкового краю. Київ, 2000. 230 с.
  • 16. Журунова Т. Секрети лику святої зі суперечливою репутацією: якою подоляни бачили Марію Магдалину, 08.08.2020. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3077354-sekreti-liku-svatoi-iz-supereclivou-reputacieu.html (дата звернення: 03.02.2023).
  • 17. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ, 2006. С. 659—660.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »