« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 614—622

УДК 398.332.42(477.86=161.2)”185/202″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.614

СПЕЦИФІКА ЗИМОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ПОКУТЯН: НОВОРІЧНИЙ ЗВИЧАЙ «БИЧКИ»

РОМАНІВ Михайло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0898-4350
  • аспірант, ЛНУ імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romaniv0210@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути одну з характерних особливостей зимової календарно-побутової обрядовості — новорічний звичай «ходіння з бичками». Новорічна традиція відвідування осель хлопчиками з дерев’яними іграшками-фігурками «бичками» переслідувала дві цілі: побажання добробуту господарям, передусім забезпечення приплоду домашньої худоби, й ворожіння на майбутній рік. Яскраво вираженою є локальна специфіка звичаю (залежно від конкретної місцевості), що проявляється на різних рівнях: від технології виготовлення та художнього оформлення «бичків», їх кількості, тематичного спектра, назв фігурок і народної семіотики до способів ворожіння, символічної крадіжки фігурок-іграшок і варіантів їх подальшого використання. Окреслено ареал розповсюдження звичаю в межах історико-етнографічного району Покуття (територіальні межі дослідження), виявлено місцевості його найбільшого поширення; простежено часову трансформацію традиції «ходіння з бичками» та особливості дотримання звичаю серед сучасних покутян.

Хронологічні межі дослідження — друга половина XIX — початок ХХI століття.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і класифікації, порівняльно-історичному огляді та безпосередніх спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, Снятинщина, Коломийщина, Городенківщина, зимова календарно-побутова обрядовість, Новий рік, «бички», звичай, ворожіння.

Надійшла 30.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Харчишин О. Календарно-обрядовий фольклор Покуття: тяглість та змінність традиції. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 61—74.
  • 2. Серебрякова О. «Нині Мелані, завтра Василі…» (фраг­мент зимової обрядовості покутян). Народознавчі зошити. 2017. № 2. С. 355—367.
  • 3. Kolberg O. Pokucie: Obrazy etnograficzne. Kraków: W drukarni uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. T. I. 360 s.
  • 4. Белоусъ М. Маланка. Народный обходъ въ навечеріе св. Василія и Нового Года. Коломыя. 1907. 16 с.
  • 5. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 585-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиційна зимова календарно-побутова обрядовість українців», зафіксовані Романівим Михайлом Григоровичем у Снятинському р-ні Івано-Франківської обл. 28.06.—10.07.2016 р.). 72 арк.
  • 6. Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. Черкаси: ІнтролігаТор, 2015. 112 с.
  • 7. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 651-Е (Польові етнографічні матеріали до теми: «Традиційна зимова Календарно-побутова обрядовість українців», зафіксовані Романівим Михайлом Григоровичем у Косівському та Коломийському р-нах Івано-Франківської обл. 26.06—08.07.2018 р.). 45 арк.
  • 8. Паньків М. Покутські «бички». Берегиня. 1995. № 3—4. С. 133—136.
  • 9. Кірєєва Р. Новорічна дитяча гра-ворожба «бички». Ямгорів: літературно-краєзнавчий і мистецький аль­манах. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 286—289.
  • 10. Купчинський Б. Вікно: Історія села від найдавніших часів до наших днів. Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. 360 с.
  • 11. Серебрякова О. Символіко-функціональні особливості ритуальних атрибутів у клеромантичних діях покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 85—98.
  • 12. Сілецький Р. Дитина в традиційній будівельній обрядовості поліщуків. Народознавчі зошити. 2006. № 3—4. С. 356—363.
  • 13. Kowalski P. Dziecko. Rajska niewinność, wróżby, magia: Wstęp do lektury postaci. Literatura Ludowa: Dwumiesięcznik naukowo-literacki. Wrocław, 1996. № 4—5. S. 19—30.
  • 14. Словник буковинських говірок. За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці, 2005. 687 c.
  • 15. Кобальчинська Р. Покутські «бички», «жеребці». На­родне дитяче ворожіння на Покутті та Буковині. Слово Просвіти. 2004. № 3 (223). 15—21 січня. С. 12—13.
  • 16. Мохорук Д. Село моє Топорівці. Етнографічний образ села. Косів: Писаний Камінь. 2008. Т. 6. 388 с.
  • 17. Mroczko K. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Lwów. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304.
  • 18. Глушко М. Віл у різдвяно-новорічній обрядовості українців: реконструкція первісного образу та історичного змісту. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2000. Вип. 35—36. С. 399—425.
  • 19. Герус Л. Народна іграшка Покуття. Народознавчі зошити. 2015. № 5. С. 1072—1085.
  • 20. Марчук В.В., Марчук Г.І., Марчук Н.В. Торговиця. Сторінки історії. Івано-Франківськ: Лік, 2010. 320 с.
  • 21. Геродот. Історії в дев’яти книгах. Пер., передм. та прим. А.О. Білецького. Київ: Наукова думка, 1993. 575 c.
  • 22. Публий Корнелий Тацит. О происхождении германцев и местоположении Германии. URL:https://www.many-books.org/auth/5405/book/15247/tatsit_publiy_korneliy
  • 23. Виноградова Л.Н. Гадание. Славянские древности: Этнолингвистический словарь:в 5-ти т.Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А—Г. С. 482—486.
  • 24. Літопис руський. Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця; відп. ред. О.В. Мишанич. Київ, 1989. URL: http://litopys.org.ua/litop/lit.htm
  • 25. Березовська В. Зимові свята молдован Бессарабії у ХІХ столітті (за матеріалами «Кишинівських єпархіальних відомостей»). Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Історичні науки», 2017. Вип. 37. С. 156—160.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »