« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 614—622

УДК 398.332.42(477.86=161.2)”185/202″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.614

СПЕЦИФІКА ЗИМОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ПОКУТЯН: НОВОРІЧНИЙ ЗВИЧАЙ «БИЧКИ»

РОМАНІВ Михайло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0898-4350
  • аспірант, ЛНУ імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romaniv0210@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути одну з характерних особливостей зимової календарно-побутової обрядовості — новорічний звичай «ходіння з бичками». Новорічна традиція відвідування осель хлопчиками з дерев’яними іграшками-фігурками «бичками» переслідувала дві цілі: побажання добробуту господарям, передусім забезпечення приплоду домашньої худоби, й ворожіння на майбутній рік. Яскраво вираженою є локальна специфіка звичаю (залежно від конкретної місцевості), що проявляється на різних рівнях: від технології виготовлення та художнього оформлення «бичків», їх кількості, тематичного спектра, назв фігурок і народної семіотики до способів ворожіння, символічної крадіжки фігурок-іграшок і варіантів їх подальшого використання. Окреслено ареал розповсюдження звичаю в межах історико-етнографічного району Покуття (територіальні межі дослідження), виявлено місцевості його найбільшого поширення; простежено часову трансформацію традиції «ходіння з бичками» та особливості дотримання звичаю серед сучасних покутян.

Хронологічні межі дослідження — друга половина XIX — початок ХХI століття.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і класифікації, порівняльно-історичному огляді та безпосередніх спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, Снятинщина, Коломийщина, Городенківщина, зимова календарно-побутова обрядовість, Новий рік, «бички», звичай, ворожіння.

Надійшла 30.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Харчишин О. Календарно-обрядовий фольклор Покуття: тяглість та змінність традиції. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 61—74.
  • 2. Серебрякова О. «Нині Мелані, завтра Василі…» (фраг­мент зимової обрядовості покутян). Народознавчі зошити. 2017. № 2. С. 355—367.
  • 3. Kolberg O. Pokucie: Obrazy etnograficzne. Kraków: W drukarni uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. T. I. 360 s.
  • 4. Белоусъ М. Маланка. Народный обходъ въ навечеріе св. Василія и Нового Года. Коломыя. 1907. 16 с.
  • 5. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 585-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиційна зимова календарно-побутова обрядовість українців», зафіксовані Романівим Михайлом Григоровичем у Снятинському р-ні Івано-Франківської обл. 28.06.—10.07.2016 р.). 72 арк.
  • 6. Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. Черкаси: ІнтролігаТор, 2015. 112 с.
  • 7. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 651-Е (Польові етнографічні матеріали до теми: «Традиційна зимова Календарно-побутова обрядовість українців», зафіксовані Романівим Михайлом Григоровичем у Косівському та Коломийському р-нах Івано-Франківської обл. 26.06—08.07.2018 р.). 45 арк.
  • 8. Паньків М. Покутські «бички». Берегиня. 1995. № 3—4. С. 133—136.
  • 9. Кірєєва Р. Новорічна дитяча гра-ворожба «бички». Ямгорів: літературно-краєзнавчий і мистецький аль­манах. Ямгорів, 2014. Ч. 24—25. С. 286—289.
  • 10. Купчинський Б. Вікно: Історія села від найдавніших часів до наших днів. Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. 360 с.
  • 11. Серебрякова О. Символіко-функціональні особливості ритуальних атрибутів у клеромантичних діях покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1. С. 85—98.
  • 12. Сілецький Р. Дитина в традиційній будівельній обрядовості поліщуків. Народознавчі зошити. 2006. № 3—4. С. 356—363.
  • 13. Kowalski P. Dziecko. Rajska niewinność, wróżby, magia: Wstęp do lektury postaci. Literatura Ludowa: Dwumiesięcznik naukowo-literacki. Wrocław, 1996. № 4—5. S. 19—30.
  • 14. Словник буковинських говірок. За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці, 2005. 687 c.
  • 15. Кобальчинська Р. Покутські «бички», «жеребці». На­родне дитяче ворожіння на Покутті та Буковині. Слово Просвіти. 2004. № 3 (223). 15—21 січня. С. 12—13.
  • 16. Мохорук Д. Село моє Топорівці. Етнографічний образ села. Косів: Писаний Камінь. 2008. Т. 6. 388 с.
  • 17. Mroczko K. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Lwów. 1897. T. XXV. Z. IV. S. 289—304.
  • 18. Глушко М. Віл у різдвяно-новорічній обрядовості українців: реконструкція первісного образу та історичного змісту. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2000. Вип. 35—36. С. 399—425.
  • 19. Герус Л. Народна іграшка Покуття. Народознавчі зошити. 2015. № 5. С. 1072—1085.
  • 20. Марчук В.В., Марчук Г.І., Марчук Н.В. Торговиця. Сторінки історії. Івано-Франківськ: Лік, 2010. 320 с.
  • 21. Геродот. Історії в дев’яти книгах. Пер., передм. та прим. А.О. Білецького. Київ: Наукова думка, 1993. 575 c.
  • 22. Публий Корнелий Тацит. О происхождении германцев и местоположении Германии. URL:https://www.many-books.org/auth/5405/book/15247/tatsit_publiy_korneliy
  • 23. Виноградова Л.Н. Гадание. Славянские древности: Этнолингвистический словарь:в 5-ти т.Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А—Г. С. 482—486.
  • 24. Літопис руський. Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця; відп. ред. О.В. Мишанич. Київ, 1989. URL: http://litopys.org.ua/litop/lit.htm
  • 25. Березовська В. Зимові свята молдован Бессарабії у ХІХ столітті (за матеріалами «Кишинівських єпархіальних відомостей»). Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Історичні науки», 2017. Вип. 37. С. 156—160.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »