« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 623—658

УДК 930.2:[398.4(477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.623

ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Ріпкинського району)

ГАЛАЙЧУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — ввести в науковий обіг, систематизувати і проаналізувати масив відомостей про демонологічно-світоглядні уявлення та вірування Ріпкинщини, які автор зафіксував у липні-серпні 2017 р. Об’єкт дослідження — традиційна духовна культура поліщуків Чернігівщини, предмет дослідження — демонологія, світоглядні уявлення та вірування.

Розвідка репрезентує традиційні уявлення поліщуків про русалок, домовика, водяника, вовкулаків та ін. Широко представлений масив матеріалів про людей, які начебто володіють магічними силами. Серед них були здатні припинити пожежу, вилікувати від хвороби чи укусу змії, передбачити майбутнє тощо. Натомість були й знахарі та відьми, які шкодили: зав’язували на збіжжі магічні вузли, відбирали від корів молоко тощо. Розглянуто демонологічні уявлення, пов’язані з померлими: віру в те, що померлий може «забрати» після смерті щось з господарства; магічне використання похоронних атрибутів; уявлення про померлих без охрещення дітей. Наведено зразки демонологічно-світоглядних уявлень про тварини і рослини, природні об’єкти та явища: зокрема про ласицю, вужа, осику, дерева з аномаліями, сонце, грім, посуху, вихор та ін.

Методологічною основою розвідки стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також типологічний і структурно-функ­ціональний методи.

Ключові слова: Східне Полісся, демонологія, світоглядні уявлення та вірування, русалка, домовик, відьма, душі померлих.

Надійшла 11.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Виноградова Л.Н., Левкиевская Е.Е., сост. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва, 2010. Т. 1: Люди со сверхъестественными свойствами. 648 c.; 2012. Т. 2: Демонологизация умерших людей. 800 c.; 2016. Т. 3: Мифологизация природных явлений и человеческих состояний. 832 c.; 2019. Т. 4: Духи домашнего и природного пространства. Нелокализованные персонажи. 832 с. (Studia philologica).
  • 2. Архів ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-2017. Од. зб. В. Галайчук.
  • 3. Галайчук В. Демонологія Чернігівщини (За польовими матеріалами з Чернігівського району). Народна культура Чернігівського району (традиція та сучасний стан побутування). Житомир, 2019. С. 154—168.
  • 4. Галайчук В. Демонологічно-світоглядні уявлення та вірування поліщуків Чернігівщини (За польовими матеріалами з Новгород-Сіверського району). Народознавчі зошити. № 5 (167). 2022. C. 1092—1120.
  • 5. Галайчук В. Демонологічно-світоглядні уявлення та вірування поліщуків Чернігівщини (За польовими матеріалами з Семенівського району). Народознавчі зошити. № 6 (168). 2022. C. 1300—1332.
  • 6. Галайчук В., Ципишев С. Традиційні календарно-побутові звичаї та обряди Східного Полісся (На польових матеріалах з Ріпкинського р‑ну Чернігівської обл.). Народознавчі зошити. № 5 (149). 2019. С. 1305—1330.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »