2023 №3 Герус Л.

« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 777—791

УДК [930.2:746.3-037:39](477+474.5):140.8 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.777

ФУНКЦІЇ РУШНИКА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЛИТОВСЬКОЇ ТРАДИЦІЙ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

КУМПІКАЙТЄ Егле

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4786-8144
  • докторка технічних наук, доцентка,
  • Каунаський технологічний університет,
  • факультет механічної інженерії і дизайну,
  • кафедра виробничої інженерії,
  • вулиця Студентська, 56, LT-51424 Каунас, Литва,
  • Контакти: e-mail: egle.kumpikaite@ktu.lt

НЕНАРТАВІЧЮТЄ Еріка

  • старша співробітниця,
  • Музей народного побуту Литви,
  • відділ побуту, народного промислу та ремесел,
  • Контакти: e-mail: erikanort@yahoo.com

Анотація. Стаття написана на основі результатів українсько-литовських міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) і «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україні та Литві» (2022—2023) (фінансується Литовською науковою радою, Міністерством освіти і науки України [номер гранту в Литві S-LU-22-5]).

У сучасному соціокультурному просторі України та Литви тканий та вишитий рушник зберігає свою значимість. Постійна увага та вивчення феномену традиційного рушника сприятимуть розширенню можливостей та доцільності використання історичного досвіду і знання, їх ширшої інтерпретації задля збереження, продовження та розвитку.

Метою статті є висвітлити світоглядні засади матеріально-предметного буття рушника як артефакту у традиційній культурі українців та литовців, виявити подібності та відмінності у його функціонуванні, показати взаємозалежність функції та зовнішніх візуальних параметрів рушника. Об’єктом дослідження є традиційна культура українців та литовців, а предметом — функціонування рушника в побуті та обрядовості обох народів.

Джерельною базою статті були результати польових досліджень авторки в середовищах побутування традиційного рушника (усна інформація й фотофіксація), а також опрацювання експозицій та пам’яток українських та литовських музеїв (науковий опис і фотофіксація).

Для висвітлення особливостей функціонування українсь­кого та литовського рушника застосовано метод порівняльного аналізу у хронологічному та просторовому вимірах. Методом феноменологічного аналізу з’ясовано світоглядний контекст сприйняття рушника у традиційній культурі.

Ключові слова: обряд, рушник, функція, артефакт, культура, Литва, Україна.

Надійшла 3.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О.І. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 584 с.
  • 2. Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ — початок ХХ ст.). Київ: ІМФЕ, 1997. 192 с.
  • 3. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво. Полісся України. Матеріали історико-етногра­фічного дослідження. Вип. 2: Овруччина. 1995. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. С. 293—328.
  • 4. Лупій Т. Семантика рушників у весільній, поховальній та поминальній обрядовості. Берегиня. Число 3’00 (26). С. 5—16.
  • 5. Лупій Т.Ф. Обрядовий рушник і міфологічна картина світу. Народна творчість та етнографія, 2000. Ч. 5—6. С. 104—109.
  • 6. Китова С. Полотняний літопис України: семантика орнаменту українського рушника. Черкаси: Брама, 2003. 224 с.
  • 7. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки: кни­га-альбом. Київ, Мистецтво, 2008. 464 c.
  • 8. Андрушко Л.М. Український рушник як поліфункціональний твір народного мистецтва: функції, ти­пологія, семантика, художні особливості. Львів, 2010. 166 c.
  • 9. Balčikonis J. ir kt. Lietuvių liaudies menas. Woven Fabrics II Book. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1962. 312 p.
  • 10. Bernotaitė-Beliauskienė D. Prie kūno ir sielos: rankšluoščiai. II dalis. Liaudies kultūra. 2018. No 6. P. 66—74.
  • 11. Kumpikaitė E, Kot L, Tautkutė-Stankuvienė I. Ornamentation of Lithuanian Ethnographic Home Textiles. FIBRES & TEXTILES in Eastern Europe.
  • 2016. No 5 (119). P. 100—109. DOI: 10.5604/12303666.1215534.
  • 12. Kumpikaitė E., Kot L., Nenartavičiūtė E. Comparable Analysis of Folk Home Textile of East Prussia in Territories of Lithuania and Poland. Open
  • Journal of Social Sciences. 2014. Vol. 2. No 10. P. 19—29.
  • 13. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 192 с.
  • 14. Вовк Хв.Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Студії з української етнографії та антропології. Київ, 1995. С. 219—323.
  • 15. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди. Поділля: Іс­торико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 217—228.
  • 16. Булгакова Л. Поліський рушник ХХ ст. Полісся Ук­раїни. Матеріали історико-етнографічного дослі­дження. Вип. 2: Овруччина. 1995. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. С. 329—340.
  • 17. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функції та змістове навантаження. Народознавчі зошити, 2018. № 5 (143). С. 1096—1105.
  • 18. Никорак О., Герус Л., Куцир Т. Узорноткані пояси Західної України і Литви: техніки, орнаментика, функції. Народознавчі зошити, 2022. № 5. С. 1147—1163.
  • 19. Боряк О. Виготовлення тканих ритуальних символів на Поліссі. Полісся: Мова, культура, історія: Матеріали Міжнародної конференції. Київ, 1996. С. 288—295.
  • 20. Галайчук В. «Взаємини» людини та домовика у віруваннях українців Полісся. Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 38. Львів, 2003. С. 568—584.
  • 21. Кутельмах К.М. Аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України. Матеріали істо­рико-етнографічного дослідження. Вип. 2: Овруччина. 1995. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. С. 191—210.
  • 22. Гребінь І.Ф. Обряди, пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1994. С. 243—250.
  • 23. Сілецький Р. «Закладщина» хати на Поліссі: Обря­дово-звичаєвий аспект. Полісся України. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. Львів; Інститут народознавства НАН України, 1997. С. 83—96.
  • 24. Сілецький Р.Б. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом. Полісся України. Матеріали історико-етно­графічного дослідження. Вип. 3. У межиріччі Ужа і Те­те­рева. 1996. Львів, Інститут народознавства НАН України, 2003. С. 95—124.
  • 25. Герус Л.М. Обрядовий хліб «карачун» (взаємозв’язок символіки та пластичного трактування форми). Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, wspólczеsność, kultura materialna i duchowa. Zielona Góra; Slupsk: Druk-ar, 2009. T. II. S. 145—150.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »