« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С.  511—524

УДК 392.51+393.95(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.511

ВЕСІЛЬНЕ ОБРЯДОВЕ ДЕРЕВЦЕ В УКРАЇНЦІВ: ФУНКЦІЇ ТА МІФОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ

СІЛЕЦЬКИЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1451-5908
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: r.sileckyj@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена традиційній весільній обрядовості українців, яка зберігає чимало архаїчних рис і має численні локальні особливості. В об’єкті уваги — обрядове весільне деревце («гільце», «вільце», «косиця» тощо), як один з найстійкіших і найважливіших атрибутів шлюбного ритуалу українців та інших європейських (передовсім слов’янських) народів. Не зважаючи на інтерес народознавців (етнологів, фольклористів) до традиційної весільної обрядовості українського народу, засвідчений численними публікаціями, обрядове весільне деревце, зокрема його обрядові функції і семантика, залишається не дослідженим. Саме ця обставина актуалізує обрану тему статті. Метою дослідження є з’ясування функції обрядового весільного деревця в традиційному шлюбному ритуалі українців та його семантики — міфологічного змісту зазначеного обрядового атрибута. Об’єктом вивчення є традиційний весільний обряд українців. Предмет дослідження — обрядові функції весільного гільця як атрибута весільної обрядовості, з’ясування світоглядних основ походження обрядового деревця. Територіальні межі дослідження охоплюють весь ареал розселення українського етносу із залученням порівняльного матеріалу слов’янських і неслов’янських народів Європи. Хронологічні рамки дослідження обмежуються в основному ХІХ — початком ХХІ ст., що зумовлено станом джерельної бази. Водночас висновки виходять далеко за межі зазначеної хронології. Методи дослідження — для досягнення поставленої мети застосовано принцип історизму, історично-порівняльний метод, типологічний, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції.

Ключові слова: етнологія, українці, весільна обрядовість, поховальна обрядовість, меморіальні знаки, повір’я, поминальні звичаї.

Надійшла 26.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1988. 192 с.: іл.
  • 2. Сумцов Н.Ф. О свадебных обрядах преимущественно русских. Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов. Избранные труды. Москва: Восточная литература РАН, 1996. С. 6—157.
  • 3. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 4. Вовк Хв. Шлюбний ритуал та обряди на Україні. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 219—323.
  • 5. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Пер. с нем. К.Д. Цивиной. Москва: Наука, 1991. 511 с.: ил.
  • 6. Здоровега Н.І. Нариси весільної обрядовості на Україні. Київ: Наукова думка, 1974. 159 с.
  • 7. Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ—ХХ ст.). Київ: Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій, 2005. 280 с.: іл.
  • 8. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХ ст.). Одеса, 2008. 255 с.
  • 9. Маховська С. «Ой з-за гори старостоньки…»: Весільні традиції Слобожанщини кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Київ, 2014. 315 с.: іл.
  • 10. Гура А.В. (Деревце обрядовое) Деревце свадебное. Славянские древности: Этнолингвистический словар: в пяти томах. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К (Крошки). С. 83—84.
  • 11. Гура А.В. Брак и свадьба в славянской народной культуре: Семантика и символика. Москва: Индрик, 2012. 936 с. (Традиционная духовная культура славян: Современные исследования).
  • 12. Агапкина Т.А. Деревья в славянской народной традиции: Очерки. Москва: Индрик, 2019. 656 с. (Традиционная духовная культура славян: Современные исследования).
  • 13. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 392 с. (Літературні пам’ятки України).
  • 14. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С. 172—203.
  • 15. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 428 с.: іл.
  • 16. Галайчук В., Пилипчук С., Сілецький Р. Весілля у селі Сапанові Кременецького району Тернопільської області. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 344—364.
  • 17. Весілля в містечку Монастирище Липовецького повіту Київської губернії. Текст і музику записав І. Демченко. 1903. Весілля: у двох книгах. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 147—219.
  • 18. Етнографічний образ сучасної України: Корпус експедиційних матеріалів. Голов. Ред. Г. Скрипник. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2016. Т. 4. Весільна обрядовість. 688 с.: іл.
  • 19. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі — Архів ЛНУ імені Івана Франка). Ф Р-119. Оп. 17. Спр. 205-Е. 34 арк.
  • 20. Терновская О.А., Толстой Н.И. Баба. Славянские древ­ности: Этнолингвистический словарь: в пяти томах. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А—Г. С. 122—123.
  • 21. Седакова И.А. Дед. Славянские древности: Этно­лин­гвистический словарь: в пяти томах. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К (Крошки). С. 41—43.
  • 22. Костенко Л. Весільний обряд у селі Перегонівка Обухівського району Київської області. Джерела до української етнології: Матеріали польових досліджень. Київ: Задруга, 2011. Вип. 1. С. 237—252.
  • 23. Виноградова Л.Н., Плотникова А.А. Ряжение. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в пяти томах. Под общ. ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2009. Т. 4: П (Переправа через воду) — (Сито). С. 519—525.
  • 24. Чубинський П. Мудрість віків: (Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського): у 2 кн. Київ: Мистецтво, 1995. Кн  2. 224 с.: іл.
  • 25. Весілля в селі Кремеш Горохівського повіту. Текст і музику записав Н.Я. Димнич. 1930. Весілля: у двох книгах. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 7—72.
  • 26. Весілля в селі Шпичинці Сквирського повіту Київської губернії. Текст і музику записав В.М. Верховинець. 1914. Весілля: у двох книгах. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. С. 220—280.
  • 27. Кутельмах К. Аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали істо­рико-етнографічного дослідження. Львів. 1999. Вип. 2: Овруччина. 1995. С. 191—210.
  • 28. Архів ЛНУ імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 522-Е. 19 арк.
  • 29. Галайчук В. Традиційні демонологічні уявлення українців про домашніх духів: монографія. Львів, 2021. 452 с.
  • 30. Лозинський Й.І. Українське весілля. Упоряд і вступ. ст. Р.Ф. Кирчіва. Київ: Наукова думка, 1992. 175 с.
  • 31. Колесса Ф. Вірування про душу й загробне життя в українській похоронній і поминальній обрядовості. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2001. Т. CCXLII: Праці Секції етнографії і фольклористики. С. 7—82.
  • 32. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Станіславщині. Записав В. Равлюк. 1890. Весілля: у двох книгах. Київ: Наукова думка. 1970. Кн. 2. С. 183—231.
  • 33. Архів ЛНУ імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 259-Е. 17 арк.
  • 34. Вархол Н. Народна уява про дерево. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів, 1992. С. 228—244.
  • 35. Боплан Г.Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Київ: Наукова думка; Кембрідж (Мас.): Укр. наук. ін-т, 1990. 256 с.
  • 36. Сілецький Р. «Посадили над козаком явір та ялину, а в головах дівчини червону калину…» (Поховання під деревом: пережиток давньої традиції в українців). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. Спеціальний випуск до 75-річчя професора Костянтина Кондратюка. С. 647—672.
  • 37. Сілецький Р. Ліс у народних демонологічних уявленнях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. Львів, 2022. Вип. 23: Ювілейний випуск на пошану Богдана Якимовича. С. 473—492.
  • 38. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. Пер. с пол. В.К. Ронина. Москва: Высшая школа, 1988. 496 c.
  • 39. Сілецький Р. Опалювальні пристрої народного житла Середнього Полісся: конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2008. Вип. 43. С. 134—183.
  • 40. Иванова Ю.В., Красновская Н.А. Некоторые итоги изучения брака и свадебной обрядности у народов зарубежной Европы. Брак у народов Западной и Северо-Западной Европы. Москва: Наука, 1990. С. 156—169.
  • 41. Ганцкая О.А. Поляки. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. С. 8—32.
  • 42. Грацианская Н.Н. Чехи и словаки. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. С. 33—65.
  • 43. Кашуба М.С. Народы Югославии. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. C. 80—134.
  • 44. Бромлей Ю.В., Кашуба М.С. Брак и семья у народов Югославии. Москва: Наука, 1982. 237 с.
  • 45. Иванова Р., Маркова Л.В. Болгары. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. С. 135—159.
  • 46. Рикман Э.А. Румыны. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. С. 160—181.
  • 47. Руденский Н.Е. Венгры. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. С. 66—88.
  • 48. Анфертьев А.Н. Греки. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва: Наука, 1988. С. 206—228.
  • 49. Филимонова Е.Д. Немцы. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. C. 5—43.
  • 50. Филимонова Е.Д. Австрийцы. Брак у народов Запад­ной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. C. 44—65.
  • 51. Иванова Ю.В., Покровская Л.В. Народы Франции. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. С. 177—209.
  • 52. Решина М.И. Народы Бельгии и Нидерландов. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. С. 210—238.
  • 53. Березина Е.А., Морозова М.Н. Шведы. Брак у народов Северной и Северо-Западной Европы. Москва: Наука, 1990. С. 44—56.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »