« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 549—566

УДК [39:[728.6:644.1]](477.86/.87+477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.549

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ В ОСЕЛЯХ БОЙКІВ: ЕВОЛЮЦІЯ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА СПОСОБИ ВІДВЕДЕННЯ ДИМУ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Досліджуючи традиційне житло, серед низки типологічних ознак етнологи насамперед виділяють горизонтальне планування і систему опалення. Тому дослідження системи опалення, її окремих компонентів загалом в Україні та в її окремих етнографічних районах є надзвичайно актуальним.

Система опалення традиційного житла охоплює опалювальні пристрої (відкрите вогнище, піч, грубка, кухонна плита тощо) та пристосування для відведення диму (комини-димозбірники, димоволоки, комини-виводи та ін.). У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості удосконалення системи опалення в оселях бойків (динаміку розвитку пристроїв для відведення диму) та процеси сегментації функцій печі (впровадження у побут бойків грубки, кухонної плити тощо ).

Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — система опалення житла. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Бойківщини (з прибойківським (бойківським) Підгір’ям включно). Хронологічні межі дослідження: ХІХ — перша половина ХХ ст.

Ключові слова: система опалення, курне опалення, напівкурне опалення, опалення по-білому, грубка, кухонна плита.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки НТШ. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ. С. 230—247.
  • 2. Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 352 с.
  • 3. Глушко М. Підгір’я — окрема етнографічна одиниця України? Вісник Львівського університету: Серія історична. Львів, 2013. Вип. 48. С. 299—318.
  • 4. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали: у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 477—493.
  • 5. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького пов.). Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали: у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 95—116.
  • 6. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина, Турчанського повіту. Самбір, 1937. 156 с. (Відбитка з «Літопису Бойківщини». Ч. 7—9).
  • 7. Кіщук Т.П. Інтер’єр житла. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 166—169.
  • 8. Данилюк А. Народна архітектура Бойківщини. Жи­тлове будівництво. Львів: Українські технології, 2004. 168 с.
  • 9. Радович Р. Поліське житло: культурно-енетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 10. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 11. Сілецький Р. Система опалення народного житла поліщуків (типи опалювальних пристроїв, їх конструктивні особливості, звичаї та повір’я). Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАН України, 1999. Вип. 2. С. 125—140.
  • 12. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 13. Симоненко І.Ф. Поселення, садиба та житло на Закарпатті. Матеріали до етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. Вип. ІІ. С. 60—109.
  • 14. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279. 140 арк.
  • 15. Могитич І.Р. Житло. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—82.
  • 16. Райнфусс Р. Народная архитектура лемков. Карпатский сборник. Москва: Наука, 1972. С. 46—56.
  • 17. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
  • 18. Kępa E. Urządzenie wnétrza mieszkalnego na Lemkowszczyznie w ХІХ і ХХ wieku.  Materiaіy Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 1971. № 13. S. 21—32.
  • 19. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 68—99.
  • 20. Кіщук Т.П. Інтер’єр житла. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 166—169.
  • 21. Жаткович Ю. Етнографическій очерк юго-русских. Комплексне видання. Упорядкування і передм. О.С. Мазурка. Ужгород: Мистецька лінія, 2007. 392 с.
  • 22. Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska między Stryjem i Lomnicą. Czyli opis ziemi, dawnych klęsk lub odmian tej okolicy. Lwów, 1811. 281 s.
  • 23. Крип’якевич І.П. Підкарпатське село в ХV столітті (за архівними матеріалами Львівського філіалу державного історичного архіву УРСР). Вісник АН УРСР. 1950. № 12. С. 42—49.
  • 24. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. 252 s.
  • 25. Франко І. Моя вітцівська хата. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 39. С. 243—244.
  • 26. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993. С. 22—101.
  • 27. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 221—225.
  • 28. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie: ziemia i ludność. Lwów, 1899. 676 s.
  • 29. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-57.
  • 30. Reinfuss R. Ze studiów nad kultura ludowa Łemkowszczyzny po obu stronach Karpat. Kwartalnik Instytutu sztuki polskiej Akademii nauk. 1966. R. XX. № 1.
  • 31. Гайова Є. Особливості відродження матеріальної культури Великоберезнянщини в експозиції «Карпати» Національного музею народної архітектури та побуту України. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. Вип. 6. С. 147—165.
  • 32. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 33. Коцан В. Спогади і відомості з верховинського села Буковець Воловецького р-ну Закарпатської області: рукопис записаний і упорядкований у 1960—1968 рр. М.І. Парлагом. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2018. Вип. 5. С. 240—280.
  • 34. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Soіjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
  • 35. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Lwów, 1935. 130 s.
  • 36. Фальковський Я. Село Волосате Ліського повіту (начерк матеріальної культури). Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. № 4—5. Рік V. 35 с.
  • 37. Райнфус Р. Матеріали для вивчення матеріальної культури бойків. Пер. з польської Наталі Кляшторської. Львів: Колір ПРО, 2020. 80 с.: іл.
  • 38. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с.
  • 39. Сивак В. Інтер’єр народного житла. Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. Харків: Фоліо, 2020. С. 309—332.
  • 40. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 41. Liske X. Cudzoziemcy w Polsce (L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J.J. Kausch). Lwów: [b. w.], 1876. 341 s.
  • 42. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
  • 43. Пастернак Я. Бувальщина за півсотні літ. Життя і знання. 1938. № 2 (125). С. 49—51.
  • 44. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: средина ХІХ—ХХ в. Минск: Навука і тэхніка, 1991. 285 с.
  • 45. Ополовников А.В. Русское деревянное зодчество: Гражданское зодчество. Москва: Искусство, 1983. 287 с.
  • 46. Moszyński K. Polesie wschodnie. Materiały etnograficzne z wschodniej części b. powiatu mozyrskiego oraz z powiatu rzeczyckiego. Warszawa: Wydawnictwo kasy im. Mianowskiego, 1928. 328 s.
  • 47. Сивак В. Світильник-скіпка як явище в народному житлі українців Карпат. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2020. Вип. 7. С. 266—279.
  • 48. Kožminová A. Podkarpatská Rus. Praca a život lidu. Praha, 1922. S. 44—45.
  • 49. Тиводар М. Етнографія Закарпаття. Історико-етно­графічний нарис. Ужгород: Ґражда, 2011. С. 211—212.
  • 50. Шухевич В. Гуцульщина. Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  • 51. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  • 52. Птушняк Ф. Закарпатська українська етнографія: значення, історіографія, завдання, проблеми та їх вирішення, елементи та їх розміщення. Тиводар М.П. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка. Уж­город: Ґражда, 2010. С. 153—254.
  • 53. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17.
  • 54. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­раїнців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с.
  • 55. Радович Р. Відкрите вогнище в системі опалення стаціонарного житла поліщуків. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2013. Вип. 48. С. 383—409.
  • 56. Сілецький Р. Опалювальні пристрої народного житла Середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. Вип. 43. С. 134—183.
  • 57. Marczakowa K. Tradycja hałup kurnych i najprymitywniejczych urządzeń ogniowych na terenie woj. Lubelskioego. Studia і Materiaіy Lubelskie (etnografia). Lublin, 1967. Т. 2. S. 172—175.
  • 58. Staszczak Z. Budownictwo chіopskie w województwie Lubelskiem (w ХІХ і ХХ wieku). Wrocław: PTL, 1963. T. ХХІV. 232 s.
  • 59. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-39.
  • 60. Радович Р. Особливості опалювальної системи житла північно-західної частини Галичини та південного заходу Волині (друга половина ХІХ — поч. XX ст.). Народознавчі зошити. 1999. № 2. С. 224—231.
  • 61. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). Київ: Будівельник, 1977. 232 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »