« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 549—566

УДК [39:[728.6:644.1]](477.86/.87+477.83)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.549

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ В ОСЕЛЯХ БОЙКІВ: ЕВОЛЮЦІЯ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТА СПОСОБИ ВІДВЕДЕННЯ ДИМУ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Досліджуючи традиційне житло, серед низки типологічних ознак етнологи насамперед виділяють горизонтальне планування і систему опалення. Тому дослідження системи опалення, її окремих компонентів загалом в Україні та в її окремих етнографічних районах є надзвичайно актуальним.

Система опалення традиційного житла охоплює опалювальні пристрої (відкрите вогнище, піч, грубка, кухонна плита тощо) та пристосування для відведення диму (комини-димозбірники, димоволоки, комини-виводи та ін.). У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості удосконалення системи опалення в оселях бойків (динаміку розвитку пристроїв для відведення диму) та процеси сегментації функцій печі (впровадження у побут бойків грубки, кухонної плити тощо ).

Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — система опалення житла. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Бойківщини (з прибойківським (бойківським) Підгір’ям включно). Хронологічні межі дослідження: ХІХ — перша половина ХХ ст.

Ключові слова: система опалення, курне опалення, напівкурне опалення, опалення по-білому, грубка, кухонна плита.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки НТШ. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ. С. 230—247.
  • 2. Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 352 с.
  • 3. Глушко М. Підгір’я — окрема етнографічна одиниця України? Вісник Львівського університету: Серія історична. Львів, 2013. Вип. 48. С. 299—318.
  • 4. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали: у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 477—493.
  • 5. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького пов.). Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали: у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 95—116.
  • 6. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина, Турчанського повіту. Самбір, 1937. 156 с. (Відбитка з «Літопису Бойківщини». Ч. 7—9).
  • 7. Кіщук Т.П. Інтер’єр житла. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 166—169.
  • 8. Данилюк А. Народна архітектура Бойківщини. Жи­тлове будівництво. Львів: Українські технології, 2004. 168 с.
  • 9. Радович Р. Поліське житло: культурно-енетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
  • 10. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
  • 11. Сілецький Р. Система опалення народного житла поліщуків (типи опалювальних пристроїв, їх конструктивні особливості, звичаї та повір’я). Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАН України, 1999. Вип. 2. С. 125—140.
  • 12. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 13. Симоненко І.Ф. Поселення, садиба та житло на Закарпатті. Матеріали до етнографії та художнього промислу. Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. Вип. ІІ. С. 60—109.
  • 14. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279. 140 арк.
  • 15. Могитич І.Р. Житло. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—82.
  • 16. Райнфусс Р. Народная архитектура лемков. Карпатский сборник. Москва: Наука, 1972. С. 46—56.
  • 17. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
  • 18. Kępa E. Urządzenie wnétrza mieszkalnego na Lemkowszczyznie w ХІХ і ХХ wieku.  Materiaіy Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 1971. № 13. S. 21—32.
  • 19. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 68—99.
  • 20. Кіщук Т.П. Інтер’єр житла. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 166—169.
  • 21. Жаткович Ю. Етнографическій очерк юго-русских. Комплексне видання. Упорядкування і передм. О.С. Мазурка. Ужгород: Мистецька лінія, 2007. 392 с.
  • 22. Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska między Stryjem i Lomnicą. Czyli opis ziemi, dawnych klęsk lub odmian tej okolicy. Lwów, 1811. 281 s.
  • 23. Крип’якевич І.П. Підкарпатське село в ХV столітті (за архівними матеріалами Львівського філіалу державного історичного архіву УРСР). Вісник АН УРСР. 1950. № 12. С. 42—49.
  • 24. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. 252 s.
  • 25. Франко І. Моя вітцівська хата. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 39. С. 243—244.
  • 26. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993. С. 22—101.
  • 27. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кінця ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 221—225.
  • 28. Strzetelska-Grynbergowa Z. Staromiejskie: ziemia i ludność. Lwów, 1899. 676 s.
  • 29. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-57.
  • 30. Reinfuss R. Ze studiów nad kultura ludowa Łemkowszczyzny po obu stronach Karpat. Kwartalnik Instytutu sztuki polskiej Akademii nauk. 1966. R. XX. № 1.
  • 31. Гайова Є. Особливості відродження матеріальної культури Великоберезнянщини в експозиції «Карпати» Національного музею народної архітектури та побуту України. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. Вип. 6. С. 147—165.
  • 32. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
  • 33. Коцан В. Спогади і відомості з верховинського села Буковець Воловецького р-ну Закарпатської області: рукопис записаний і упорядкований у 1960—1968 рр. М.І. Парлагом. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2018. Вип. 5. С. 240—280.
  • 34. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Soіjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
  • 35. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Lwów, 1935. 130 s.
  • 36. Фальковський Я. Село Волосате Ліського повіту (начерк матеріальної культури). Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. № 4—5. Рік V. 35 с.
  • 37. Райнфус Р. Матеріали для вивчення матеріальної культури бойків. Пер. з польської Наталі Кляшторської. Львів: Колір ПРО, 2020. 80 с.: іл.
  • 38. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с.
  • 39. Сивак В. Інтер’єр народного житла. Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. Харків: Фоліо, 2020. С. 309—332.
  • 40. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 41. Liske X. Cudzoziemcy w Polsce (L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J.J. Kausch). Lwów: [b. w.], 1876. 341 s.
  • 42. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
  • 43. Пастернак Я. Бувальщина за півсотні літ. Життя і знання. 1938. № 2 (125). С. 49—51.
  • 44. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: средина ХІХ—ХХ в. Минск: Навука і тэхніка, 1991. 285 с.
  • 45. Ополовников А.В. Русское деревянное зодчество: Гражданское зодчество. Москва: Искусство, 1983. 287 с.
  • 46. Moszyński K. Polesie wschodnie. Materiały etnograficzne z wschodniej części b. powiatu mozyrskiego oraz z powiatu rzeczyckiego. Warszawa: Wydawnictwo kasy im. Mianowskiego, 1928. 328 s.
  • 47. Сивак В. Світильник-скіпка як явище в народному житлі українців Карпат. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2020. Вип. 7. С. 266—279.
  • 48. Kožminová A. Podkarpatská Rus. Praca a život lidu. Praha, 1922. S. 44—45.
  • 49. Тиводар М. Етнографія Закарпаття. Історико-етно­графічний нарис. Ужгород: Ґражда, 2011. С. 211—212.
  • 50. Шухевич В. Гуцульщина. Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  • 51. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  • 52. Птушняк Ф. Закарпатська українська етнографія: значення, історіографія, завдання, проблеми та їх вирішення, елементи та їх розміщення. Тиводар М.П. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка. Уж­город: Ґражда, 2010. С. 153—254.
  • 53. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-17.
  • 54. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­раїнців. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 425 с.
  • 55. Радович Р. Відкрите вогнище в системі опалення стаціонарного житла поліщуків. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2013. Вип. 48. С. 383—409.
  • 56. Сілецький Р. Опалювальні пристрої народного житла Середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. Вип. 43. С. 134—183.
  • 57. Marczakowa K. Tradycja hałup kurnych i najprymitywniejczych urządzeń ogniowych na terenie woj. Lubelskioego. Studia і Materiaіy Lubelskie (etnografia). Lublin, 1967. Т. 2. S. 172—175.
  • 58. Staszczak Z. Budownictwo chіopskie w województwie Lubelskiem (w ХІХ і ХХ wieku). Wrocław: PTL, 1963. T. ХХІV. 232 s.
  • 59. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-39.
  • 60. Радович Р. Особливості опалювальної системи житла північно-західної частини Галичини та південного заходу Волині (друга половина ХІХ — поч. XX ст.). Народознавчі зошити. 1999. № 2. С. 224—231.
  • 61. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). Київ: Будівельник, 1977. 232 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »