« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 961—970

УДК [76.071.1.036:7.011.2](73=161.2)”1931/2010″(092)Б.Пачовський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.961

ПОЛІФОНІЧНА ПЛАТФОРМА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ БОРИСА ПАЧОВСЬКОГО: ОБРАЗ — ФУНКЦІЯ — ФОРМА

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається різнобічна творча спадщина мистця і дизайнера, одного з чільних представників інтелектуальної спільноти української діаспори Бориса Пачовського (1931—2010). Його професійне мислення формувалося в середовищі тієї частини молодшої генерації художників і літераторів, яка після переїзду до США шукали способів актуалізації української ідентичності в новаторських мистецьких проявах. На широкому фактологічному матеріалі, зокрема приватних архівах автора, розкриваються особливості формально-образного мислення мистця в усіх складових його творчої спадщини. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в українській мистецтвознавчій науці розглядається та систематизується авторський доробок у таких галузях, як станкова графіка, графічний дизайн і малярство. Спеціальна увага приділяється праці Б. Пачовського як художнього редактора американського журналу «Stereo Review». Об’єктом дослідження є доробок автора в усіх напрямках творчої діяльності (естампна графіка, рисунок, живопис, дизайнерські продукти), а предметом — авторське творче мислення в аспектах художнього образу, форми та функції. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний, науково-реконструктивний, структурно-типологічний та формально-аналітичний методи. При кваліфікації мистецьких пам’яток застосовуються науково-інтерпретативний метод та культурологічний підхід щодо розкриття суспільно-історичних, етногенетичних та психологічних чинників формування синкретичного світогляду мистця.

Ключові слова: образотворче мистецтво XX ст., Борис Пачовський, модернізм, графіка, дереворит, малярство, графічний дизайн, синкретизм, естетичний світогляд, творче мислення, художній образ.

Надійшла 7.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Молоді українські мистці. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1955. Ч. 57. 25 березня.
  • 2. Малюца А. Мистецька виставка молодих Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1956. Ч. 70. 13 квітня.
  • 3. Бойчук Б. Майбутнє не знає милосердя Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1963. Ч. 111. 13 червня.
  • 4. Clark R. Borys Patchowsky. Stereo Review. 1970. № 1. P. 110.
  • 5. Яців Р. Борис Пачовський. Дзвін. Львів, 2008. № 9. С. 149—155.
  • 6. Пачовський Б. Нотатки з мойого життя. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка XX століття: Антологія. Частина третя. Упоряд. Р.М. Яців. Львів, 2019. С. 648—649.
  • 7. Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 2010. Ч. 43. 22 жовтня.
  • 8. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Автор-упоряд. Г.Г. Стель­мащук. Львів: Апріорі, 2013. С. 410—411.
  • 9. Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940—1970 років: поліваріантність художнього досвіду. Вступ. слово Р. Яціва. Львів: Кальварія, 2015. 280 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »