« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 961—970

УДК [76.071.1.036:7.011.2](73=161.2)”1931/2010″(092)Б.Пачовський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.961

ПОЛІФОНІЧНА ПЛАТФОРМА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ БОРИСА ПАЧОВСЬКОГО: ОБРАЗ — ФУНКЦІЯ — ФОРМА

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається різнобічна творча спадщина мистця і дизайнера, одного з чільних представників інтелектуальної спільноти української діаспори Бориса Пачовського (1931—2010). Його професійне мислення формувалося в середовищі тієї частини молодшої генерації художників і літераторів, яка після переїзду до США шукали способів актуалізації української ідентичності в новаторських мистецьких проявах. На широкому фактологічному матеріалі, зокрема приватних архівах автора, розкриваються особливості формально-образного мислення мистця в усіх складових його творчої спадщини. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в українській мистецтвознавчій науці розглядається та систематизується авторський доробок у таких галузях, як станкова графіка, графічний дизайн і малярство. Спеціальна увага приділяється праці Б. Пачовського як художнього редактора американського журналу «Stereo Review». Об’єктом дослідження є доробок автора в усіх напрямках творчої діяльності (естампна графіка, рисунок, живопис, дизайнерські продукти), а предметом — авторське творче мислення в аспектах художнього образу, форми та функції. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний, науково-реконструктивний, структурно-типологічний та формально-аналітичний методи. При кваліфікації мистецьких пам’яток застосовуються науково-інтерпретативний метод та культурологічний підхід щодо розкриття суспільно-історичних, етногенетичних та психологічних чинників формування синкретичного світогляду мистця.

Ключові слова: образотворче мистецтво XX ст., Борис Пачовський, модернізм, графіка, дереворит, малярство, графічний дизайн, синкретизм, естетичний світогляд, творче мислення, художній образ.

Надійшла 7.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Молоді українські мистці. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1955. Ч. 57. 25 березня.
  • 2. Малюца А. Мистецька виставка молодих Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1956. Ч. 70. 13 квітня.
  • 3. Бойчук Б. Майбутнє не знає милосердя Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1963. Ч. 111. 13 червня.
  • 4. Clark R. Borys Patchowsky. Stereo Review. 1970. № 1. P. 110.
  • 5. Яців Р. Борис Пачовський. Дзвін. Львів, 2008. № 9. С. 149—155.
  • 6. Пачовський Б. Нотатки з мойого життя. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка XX століття: Антологія. Частина третя. Упоряд. Р.М. Яців. Львів, 2019. С. 648—649.
  • 7. Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 2010. Ч. 43. 22 жовтня.
  • 8. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Автор-упоряд. Г.Г. Стель­мащук. Львів: Апріорі, 2013. С. 410—411.
  • 9. Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940—1970 років: поліваріантність художнього досвіду. Вступ. слово Р. Яціва. Львів: Кальварія, 2015. 280 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »