« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 910—917

УДК 271.2-523.47(477. 83-22)”15″

DOI https://doi.org/10.15407//nz2022.04.910

ІКОНИ ПОЧАТКУ ХVІІ СТ. З ПРАЗНИКОВОГО РЯДУ ІКОНОСТАСА ЦЕРКВИ СВ. ПАРАСКЕВИ У МАЛНОВІ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCD ID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.com

Анотація. Метою і завданням статті є систематизувати невеликий «фрагмент» творчої спадщини малярів одного з провідних малярських осередків, що діяв у XVІІ ст. у м. Судовій Вишні (т. зв. вишенські малярі). Актуальність теми зумовлена потребами ціліснішого висвітлення основних явищ і тенденцій історичного розвитку українського мистецтва, зокрема на етапах його стильових змін.

Об’єкт і хронологічні межі дослідження — ікони початку ХVІІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у с. Малнові (Львівська обл.). Переважна більшість пам’яток — у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Предметом дослідження є атрибуція ікон щодо їх приналежності до продукції вишенських малярів.

Висновки: аналізовані пам’ятки представляють ранній етап творчості майстрів малярського осередку, що, відповідно до датованих творів, найактивніше діяв у 1640—1680-х рр. Виходячи з образно-стилістичних та іконографічних характеристик, ікони з Малнова створені у 1610—1620 рр. Вони виразно ілюструють основні художні особливості, які відбувалися на початку ХVІІ ст. у західноукраїнському іконописі.

Дослідження проведене методом порівняльного аналізу іконографічних, стилістичних та техніко-технологічних характеристик пам’яток.

Ключові слова: ікона, майстер, малярський осередок, традиція, Малнів.

Надійшла 11.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVІ віків. Жовква: Печатня оо. Василіян, 1928. 102 с. (Серія «Збірки Національного Музею у Львові»).
  • 2. Скоп Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос, 2004. 256 с.
  • 3. Драган М. Українська декоративна різьба XVІ—XVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204 с.
  • 4. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів, 1998. 864 с.
  • 5. Шедеври українського іконопису ХІІ—ХІХ ст.: альбом. Авт. вступ. ст. та упоряд. Л. Членова. Київ: Мистецтво, 1999. 256 с.
  • 6. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVІІІ століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 528 с.
  • 7. Гелитович М. Фрагменти із мистецької спадщини малярів з Судової Вишні. Бюлетень Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2010. № 1 (11). С. 34—39.
  • 8. Гелитович М. Українські ікони ХІІІ — початку ХVІ століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: альбом-каталог. Львів: Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького; Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 9. Ходак І. Ікона «Покрова Богородиці» з колекції Національного художнього музею України: проблема походження. Студії мистецтвознавчі: Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Архітектура. Київ, 2011. Чис. 4 (36). С. 43—68.
  • 10. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство XІV—XVІІІ століть в музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.
  • 11. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт. упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Ч. ІІ: У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
  • 12. Kinga Jara R. Ikony z kolekcji Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 2016. 88 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »