« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 918—927

УДК 766.038.532.011 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.918

КНИГА ЯК ІНТЕГРУЮЧИЙ ФЕНОМЕН МИСТЕЦТВА

РУДЕНКО Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2266-8402
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Українська академія друкарства,
  • кафедра книжкової та станкової графіки,
  • вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olehrudenko@gmail.com

Анотація. Мета статті — показати багатогранність мистецтва книги, яке акумулювало в собі основні образотворчі напрямки і виявило їх різними способами: візуальним, тактильним, художньо-естетичним та конструкційно-технологічним. Мистецтво книги є наслідком емпіричного досвіду людини, яка впродовж тисячоліть пізнає світ навколо себе. Цей шлях знань і практики веде особистість до створення мистецтва в книзі, відкриває як для творця, так і для читача цілий всесвіт почуттів, роздумів, усвідомлення та віри.

Актуальність дослідження полягає в тому, що вперше в мистецтвознавчій літературі показуємо, як книгоцентризм стає наріжним каменем формування духовного життя людини, ноосферою її буття в світі, синтезує та адаптує інші види мистецтва, надає їм особливого художнього звучання. Аналізуючи художню літературу та культурні чинники, звертаємо увагу на книгоцентризм мистецтва, вбачаючи в ньому те, що об’єднує різноманітні напрямки та жанри мистецтва. Береться до уваги філософсько-світоглядний контекст, в якому книга знаходиться на перетині усіх цивілізаційних надбань людства.

Методологічною основою дослідженняє теоретичний та історико-культурний аналіз, який застосовує широкий підхід, де, крім естетичних цінностей, особливу роль відіграє література, філософія, психологія, історія, етика.

Ключові слова: книжкове мистецтво, художник, графік, книгоцентризм, духовність, культура, естетика, інтелектуальний, філософський.

Надійшла 28.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Фаворский В. Литературно-теоретическое наследие. Редакторы Е. Мурина, Д. Чебанова. Москва: Советский художник, 1988. С. 276—286.
  • 2. Гильденбранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве и собрание статей. Перевод с немецкого Н. Розенфельда, В. Фаворского. Москва: Логос, 2011. 144 с.
  • 3. Ляхов В. Искусство книги. Москва: Советский художник, 1978. С. 124—136.
  • 4. Адамов Є. Художественный образ книги. Москва: Мир книги, 1993. 40 с.
  • 5. Валуєнко Б. Архітектура книги. Київ: Мистецтво, 1976. 210 с.
  • 6. Запаско Я. Українська рукописна книга. Пам’ятники книжкового мистецтв. Львів: Світ, 1995. 480 с.
  • 7. Лукавий Ф. Передумови становлення Мистецтва книги. Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів 26 лютого — 1 березня 2019 р. Львів: Українська академія друкарства, 2019. С. 82.
  • 8. Лукавий Ф. Книга — творчий продукт. Вісник книжкової палати. 2002. № 4 (68). С. 4.
  • 9. Rudenko O. Myśleć książką. Filozofia twórczości Fedora Łukawego. Wokół zagadnień warsztatu artysty: malarza, rzeźbiarza, architekta. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2021. T. 2. S. 373—390.
  • 10. Вернадский В. Несколько слов о ноосфере. Успехи современной биологии. 1944. № 8 (2). С. 113—120.
  • 11. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Перевод с француского Н. Садовского. Москва: Наука, 1987. 239 с.
  • 12. Потебня А. Теоретическая поэтика. Москва: Высшая школа, 1990. 344 с.
  • 13. Успенский Б. Поэтика композиции. Москва: Искусство, 1970. С. 256.
  • 14. Panofsky E. Ikonografia i ikonologia. Studia z historii sztuki. Opracował J. Białostocki. Warszawa: Państwowy instytut wydawniczy, 1971. S. 11—32.
  •  15.      Очерки эстетики и теории искусства ХХ века. Ред. Н. Хренов, А. Мигунов. Москва: Канон+; РООИ Реабилитация, 2013. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »