« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 928—937

УДК 746(=161.2):005.33 “20”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.928

ДІЯЛЬНІСТЬ МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ «МАЙСТЕРНЯ МАҐДИ ДЗВІН» У КОНТЕКСТІ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ВИШИВКИ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

СЕМЧУК Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3209-3585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76000, Україна,
  • Контакти: e-mail: lesia.semchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлити історію заснування та становлення львівського мистецького простору «Майстерня Маґди Дзвін». Серед важливих завдань: окреслення його ролі у процесах відродження й популяризації традиційних художніх ознак української народної одягової вишивки на початку ХХІ століття; аналіз розвитку видів діяльності майстерні серед яких визначено — колекціонування зразків автентичної одягової вишивки, навчально-просвітницький та дослідницький напрямки. Увага приділяється й процесам пошуку навчальних форматів, методичних підходів, їх особливостям залежно від суспільної затребуваності та очікуваних результатів.

Джерельною базою для написання статті стали авторські польові матеріали (аудіозаписи, світлини), а також інформація з інтернет-ресурсів, зокрема веб-сайтів різних видань, youtube-каналу Усті Стефанчук, сторінок «Майстерні Маґди Дзвін» у фотохостингу Pinterest та соцмережі Facebook.

Методологічну основу дослідження складають принципи інтерв’ювання, структурування та порівняння й історичний та комунікаційний аспекти системного аналізу.

Ключові слова: одягова вишивка, «Майстерня Магди Дзвін», мистецький простір, техніки вишивання, способи зшивання, вишивальне мистецтво, виконавська майстерність, навчальні формати.

Надійшла 2.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Babii N., Chmelyk I., Semchuk L., Typchuk V., Voloshchuk Y. Art practices in museums of Western Ukraine — from subject to method. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. 2022. Vol. 12. Issue 1. Special Issue XXVII. S. 91—98.
  • 2. Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка: західні області УРСР. Київ: Наукова думка, 1988. 190 с.
  • 3. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки: книга-альбом. Київ: Мистецтво, 2008. 464 c.: іл.
  • 4. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ: Ант, 2005. 400 с.
  • 5. Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва. Київ: Ант, 2003. 64 с.
  • 6. Львівська поетеса Магда Дзвін презентує у Хмельницькому нову збірку «Ми нині сущі». URL: https://ye.ua/news/news_27882.html (дата звернення: 6.05.2022).
  • 7. Кришталева О. Автентика від майстерні Магди Дзвін. URL: https://korali.info/obryadi/avtentika-vid-maisterni-magdi-dzvin.html (дата звернення: 18.02.2022).
  • 8. Стефанчук У. 12 ЗУМстріч про вишивку: Анна Рогатинська та Оксана Печарська Майстерня Маґди Дзвін (м. Львів). URL: https://www.youtube.com/watch?v=J5HDHUx2z-A (дата звернення: 06.06. 2022).
  • 9. Стефанчук У. 9 ЗУМстріч про вишивку: Ярина Сліпецька (Львів) про реставрацію, вишивку як маркер і виховання смаку. URL: https://www.youtube.com/watch?v=iPUsSqswVV8 (дата звернення: 06.06.2022).
  • 10. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. Харків: Савчук О.О., 2015. 464 с.: іл.
  • 11. Біляшівський М.Ф. Українське народне мистецтво. Упоряд. О.О. Савчук; передм. М.Р. Селівачов. Харків: Олександр Савчук, 2017. 167 с.
  • 12. Шухевич В.О. Гуцульщина: в 5 частинах. Упоряд. О.О. Савчук; передм. А.А. Карпенко; післям. М.С. Глушко. Репринт. вид. 1899—1908 рр. Харків: Олександр Савчук, 2018. 1217 с.: іл., ноти.
  • 13. Гургула І. Народне мистецтво Західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. 77 с.
  • 14. Кульчицька О. Народний одяг Західних областей України. Львів: Апріорі, 2018. 316 с.
  • 15. Кулинич-Стахурська О. Мистецтво української вишивки: Техніка і технологія. Львів: Місіонер, 1996. 156 с.
  • 16. Стельмащук Г. Українське народне вбрання. Львів: Апріорі, 2019. 256 с.
  • 17. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Львів, 2004. 584 с.
  • 18. Врочинська Г. Українські народні жіночі прикраси ХІХ — поч. Х ст. Київ: Родовід, 2008. 230 с.: іл.
  • 19. Булгакова-Ситник Л. Подільська народна вишивка: етногр. аспект. Львів, 2005. 328 с.
  • 20. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Київ: Балтія-Друк, 2008. Т. 1. Лісостеп. 160 с.: іл.
  • 21. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2008. 81 с.
  • 22. Бесіда з Рогатинською Г.Л.: аудіозапис 05.05.2022. Архів Л. Семчук. Івано-Франківськ.
  • 23. Майстерня Магди Дзвін. URL: https://www.facebook.com/majsterniamagdydzvin/events/?ref=page_internal (дата звернення: 06.07.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »