« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 747—751

УДК [94-057.4:140.8П.Куліш]:[39(=161.2):001(470+571)]”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.747

ПОГЛЯДИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША НА ІСТОРІЮ ЯК СПРОБА ЗАТВЕРДИТИ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ В НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії, історичних наук і міжнародних відносин,
  • НУ Львівська політехніка;
  • Український вільний університет,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Актуальність статті підтверджується спробами переглянути постать Пантелеймона Куліша в історії як науковця, якому вдалося виокремити українську націю в історичній науці Російської імперії всупереч жорсткій цензурі. Мета праці — спробувати дослідити зміни світогляду Пантелеймона Куліша в умовах обмеження національного життя українців у Російській імперії. Об’єктом дослідження є Пантелеймон Куліш як історик, а предметом — історичні погляди щодо національної самобутності українців у версії Куліша. Методологічну основу статті становлять принципи історизму, об’єктивності, які дають змогу хронологічно вивчити формування поглядів Пантелеймона Куліша, вплив наукових шкіл і особистих зустрічей на праці історика. Водночас основними методами є описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний.

У дослідженні виділяються основні етапи становлення Куліша як історика та розглядається питання впливів європейських традицій і культурних кіл Київщини на формування його історичних поглядів. Зображено перші кроки Куліша в дослідженні української минувшини, зокрема: збір етнографічного матеріалу під керівництвом М. Максимовича та В. Красова; етнографічна подорож Київщиною 1843 р.; зустріч зі знавцем історії України М. Грабовським, результатом чого стало написання поеми «Україна»; збір легенд про запорожців, гайдамаків та часи польського панування на Правобережжі. Виділяються основні історичні поняття, які трактував історик: людина, народ, історія.

Ключові слова: Пантелеймон Куліш, Російська імперія, історичні погляди.

Надійшла 4.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Романченко І. Куліш — біограф і критик Гоголя. Ромен, 1943. 78 с.
  • 2. Ясь О. Історичні погляди Пантелеймона Куліша в світлі інтелектуальних метаморфоз 1870—80-х років. Історіографічні дослідження в Україні. Київ, 2007. № 17. С. 78—106.
  • 3. Kokosh A. The Problem of the Ukrainian Ethnology in Panteleimon Kulish’s Scientific Heritage. Revista de Etnologie si Culturologie. 2019. Vol. XXV. P. 125—131.
  • 4. Куліш П. Повість про український народ. Київ, 2005. 382 с.
  • 5. Андрєєв В. Куліш як історик козацтва у творчості Дорошенка. «Наукові записки» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Київ, 2001. Т. 6. С. 286—291.
  • 6. Кирило-Мефодіївське товариство: в 3 т. Київ, 1990. Т. 2. 696 с.
  • 7. Куліш П. Зазивний лист до української інтелігенції. Листи з хутора. Київ: Українська прес-група, 2012. 55 с.
  • 8. Кирилюк Є. Куліш-фольклорист. Україна. 1944. № 10. С. 37—39.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »