« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 747—751

УДК [94-057.4:140.8П.Куліш]:[39(=161.2):001(470+571)]”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.747

ПОГЛЯДИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША НА ІСТОРІЮ ЯК СПРОБА ЗАТВЕРДИТИ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ В НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії, історичних наук і міжнародних відносин,
  • НУ Львівська політехніка;
  • Український вільний університет,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Актуальність статті підтверджується спробами переглянути постать Пантелеймона Куліша в історії як науковця, якому вдалося виокремити українську націю в історичній науці Російської імперії всупереч жорсткій цензурі. Мета праці — спробувати дослідити зміни світогляду Пантелеймона Куліша в умовах обмеження національного життя українців у Російській імперії. Об’єктом дослідження є Пантелеймон Куліш як історик, а предметом — історичні погляди щодо національної самобутності українців у версії Куліша. Методологічну основу статті становлять принципи історизму, об’єктивності, які дають змогу хронологічно вивчити формування поглядів Пантелеймона Куліша, вплив наукових шкіл і особистих зустрічей на праці історика. Водночас основними методами є описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний.

У дослідженні виділяються основні етапи становлення Куліша як історика та розглядається питання впливів європейських традицій і культурних кіл Київщини на формування його історичних поглядів. Зображено перші кроки Куліша в дослідженні української минувшини, зокрема: збір етнографічного матеріалу під керівництвом М. Максимовича та В. Красова; етнографічна подорож Київщиною 1843 р.; зустріч зі знавцем історії України М. Грабовським, результатом чого стало написання поеми «Україна»; збір легенд про запорожців, гайдамаків та часи польського панування на Правобережжі. Виділяються основні історичні поняття, які трактував історик: людина, народ, історія.

Ключові слова: Пантелеймон Куліш, Російська імперія, історичні погляди.

Надійшла 4.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Романченко І. Куліш — біограф і критик Гоголя. Ромен, 1943. 78 с.
  • 2. Ясь О. Історичні погляди Пантелеймона Куліша в світлі інтелектуальних метаморфоз 1870—80-х років. Історіографічні дослідження в Україні. Київ, 2007. № 17. С. 78—106.
  • 3. Kokosh A. The Problem of the Ukrainian Ethnology in Panteleimon Kulish’s Scientific Heritage. Revista de Etnologie si Culturologie. 2019. Vol. XXV. P. 125—131.
  • 4. Куліш П. Повість про український народ. Київ, 2005. 382 с.
  • 5. Андрєєв В. Куліш як історик козацтва у творчості Дорошенка. «Наукові записки» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Київ, 2001. Т. 6. С. 286—291.
  • 6. Кирило-Мефодіївське товариство: в 3 т. Київ, 1990. Т. 2. 696 с.
  • 7. Куліш П. Зазивний лист до української інтелігенції. Листи з хутора. Київ: Українська прес-група, 2012. 55 с.
  • 8. Кирилюк Є. Куліш-фольклорист. Україна. 1944. № 10. С. 37—39.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »