« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 918—927

УДК 766.038.532.011 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.918

КНИГА ЯК ІНТЕГРУЮЧИЙ ФЕНОМЕН МИСТЕЦТВА

РУДЕНКО Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2266-8402
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Українська академія друкарства,
  • кафедра книжкової та станкової графіки,
  • вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olehrudenko@gmail.com

Анотація. Мета статті — показати багатогранність мистецтва книги, яке акумулювало в собі основні образотворчі напрямки і виявило їх різними способами: візуальним, тактильним, художньо-естетичним та конструкційно-технологічним. Мистецтво книги є наслідком емпіричного досвіду людини, яка впродовж тисячоліть пізнає світ навколо себе. Цей шлях знань і практики веде особистість до створення мистецтва в книзі, відкриває як для творця, так і для читача цілий всесвіт почуттів, роздумів, усвідомлення та віри.

Актуальність дослідження полягає в тому, що вперше в мистецтвознавчій літературі показуємо, як книгоцентризм стає наріжним каменем формування духовного життя людини, ноосферою її буття в світі, синтезує та адаптує інші види мистецтва, надає їм особливого художнього звучання. Аналізуючи художню літературу та культурні чинники, звертаємо увагу на книгоцентризм мистецтва, вбачаючи в ньому те, що об’єднує різноманітні напрямки та жанри мистецтва. Береться до уваги філософсько-світоглядний контекст, в якому книга знаходиться на перетині усіх цивілізаційних надбань людства.

Методологічною основою дослідженняє теоретичний та історико-культурний аналіз, який застосовує широкий підхід, де, крім естетичних цінностей, особливу роль відіграє література, філософія, психологія, історія, етика.

Ключові слова: книжкове мистецтво, художник, графік, книгоцентризм, духовність, культура, естетика, інтелектуальний, філософський.

Надійшла 28.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Фаворский В. Литературно-теоретическое наследие. Редакторы Е. Мурина, Д. Чебанова. Москва: Советский художник, 1988. С. 276—286.
  • 2. Гильденбранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве и собрание статей. Перевод с немецкого Н. Розенфельда, В. Фаворского. Москва: Логос, 2011. 144 с.
  • 3. Ляхов В. Искусство книги. Москва: Советский художник, 1978. С. 124—136.
  • 4. Адамов Є. Художественный образ книги. Москва: Мир книги, 1993. 40 с.
  • 5. Валуєнко Б. Архітектура книги. Київ: Мистецтво, 1976. 210 с.
  • 6. Запаско Я. Українська рукописна книга. Пам’ятники книжкового мистецтв. Львів: Світ, 1995. 480 с.
  • 7. Лукавий Ф. Передумови становлення Мистецтва книги. Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів 26 лютого — 1 березня 2019 р. Львів: Українська академія друкарства, 2019. С. 82.
  • 8. Лукавий Ф. Книга — творчий продукт. Вісник книжкової палати. 2002. № 4 (68). С. 4.
  • 9. Rudenko O. Myśleć książką. Filozofia twórczości Fedora Łukawego. Wokół zagadnień warsztatu artysty: malarza, rzeźbiarza, architekta. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2021. T. 2. S. 373—390.
  • 10. Вернадский В. Несколько слов о ноосфере. Успехи современной биологии. 1944. № 8 (2). С. 113—120.
  • 11. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Перевод с француского Н. Садовского. Москва: Наука, 1987. 239 с.
  • 12. Потебня А. Теоретическая поэтика. Москва: Высшая школа, 1990. 344 с.
  • 13. Успенский Б. Поэтика композиции. Москва: Искусство, 1970. С. 256.
  • 14. Panofsky E. Ikonografia i ikonologia. Studia z historii sztuki. Opracował J. Białostocki. Warszawa: Państwowy instytut wydawniczy, 1971. S. 11—32.
  •  15.      Очерки эстетики и теории искусства ХХ века. Ред. Н. Хренов, А. Мигунов. Москва: Канон+; РООИ Реабилитация, 2013. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »